12 жовтня 2026 року. Війна змушує українців шукати житло подалі від обстрілів. У відносно безпечних регіонах дорожчають квартири, оренда та приватні будинки. Подекуди навіть за старі сільські хати просять десятки тисяч доларів. Але скільки насправді коштує переїзд у спокійніше місце і наскільки виправдана така плата за безпеку, якої ніхто не може гарантувати?
Постійні російські обстріли, пошкодження енергетичних об'єктів і загроза перебоїв зі світлом та опаленням змушують українців, зокрема киян, знову замислюватися про переїзд. Напередодні зими політики та громадські діячі дедалі частіше радять готуватися до складних сценаріїв і за можливості мати запасний варіант житла.
Ті, хто має родичів або власний будинок в іншому регіоні, можуть розраховувати на тимчасовий прихисток. Іншим доводиться шукати квартиру в оренду або розглядати купівлю нерухомості. Одним із традиційних напрямків переїзду залишаються західні області України — далі від лінії фронту й ближче до європейських кордонів.
Проте за можливість оселитися в цих регіонах доводиться платити дедалі більше. За останні місяці в окремих західних областях помітно подорожчала оренда житла. Особливо показова ситуація на Закарпатті. За даними DIM.RIA, у липні 2026 року середня ціна оренди однокімнатної квартири в області становила 22,5 тисячі гривень на місяць, а у вересні – вже 29 тисяч. За два місяці між цими зрізами вона зросла на 6,5 тисячі гривень, або майже на 29%.
У Львові, за даними ЛУН, із серпня до вересня ціна оренди однокімнатної квартири в оголошеннях зросла з 24,7 до 26,9 тисячі гривень. В Івано-Франківську – з 20,2 до 22,4 тисячі гривень. Отже, лише за місяць оренда подорожчала відповідно майже на 9% та 11%.
Втім, ціни в оголошеннях не завжди збігаються із сумами, за які квартири справді здають в оренду. Наприклад, у Львові у вересні середня сума укладених договорів, за даними ЛУН, становила 24,5 тисячі гривень – на 2,4 тисячі менше, ніж просили власники квартир.
Саме подорожчання оренди викликає дедалі більше обурення серед мешканців західних міст. У соціальній мережі Threads розгорнулася дискусія про ціни на оренду в Івано-Франківську та Ужгороді. Орендарі розповідають, що власники квартир підвищують плату одразу на кілька тисяч гривень, а іноді й просять мешканців звільнити житло, щоб здати його дорожче.
Одна з мешканок Івано-Франківська поскаржилася, що її виселили з квартири, а потім виставили те саме помешкання на 10 тисяч гривень дорожче. Інша розповіла, що на початку літа власники додали до орендної плати 2 тисячі гривень, а згодом – ще 6 тисяч.
Не менш гостро обговорюють ціни в Ужгороді. Одну з користувачок Threads обурило оголошення про оренду квартири-студії площею 35 квадратних метрів за тисячу доларів на місяць. Люди запитують, чи справді настільки зросли витрати власників, чи вони просто користуються ситуацією. Особливо складно місцевим мешканцям, які не мають власного житла: через високі ціни вони теж ризикують опинитися перед необхідністю переїжджати з рідного міста.
Втім, у дискусії є й інші аргументи. За словами представниці Асоціації фахівців з нерухомості України в Івано-Франківській області Оксани Атаманюк, ціни визначаються попитом і пропозицією: квартир більше не стало, а охочих їх орендувати побільшало. Наприклад, на одну квартиру в місті претендують щонайменше десятеро охочих. До Івано-Франківська приїжджають переселенці, студенти, працівники компаній, які переводять сюди свій бізнес. Квартир на всіх бракує, і власники отримують можливість підвищувати ціни.
Це підтверджує й статистика DIM.RIA. Лише у вересні кількість оголошень про оренду житла в Івано-Франківській області скоротилася на 33%, у Закарпатській – на 26%. Водночас попит зростає не скрізь: на Львівщині він за той самий місяць навіть знизився на 19%.
На ринку продажу квартир ситуація теж неоднозначна. У вересні ціни на вторинне житло на Волині зросли на 10%, а на Чернівеччині, навпаки, знизилися на 6%.
Окрема історія – приватні будинки. На заході країни навіть за старі сільські хати власники нерідко просять десятки тисяч доларів. Щоправда, ціна в оголошенні ще не означає, що за такі гроші будинок справді куплять. Частина об'єктів місяцями чекає покупців, а під час продажу власникам доводиться поступатися в ціні.
Попри захмарні ціни, люди готові платити за можливість жити подалі від фронту. Проблема в тому, що навіть у цих, далеких від війни регіонах, ніхто не може гарантувати їм повної безпеки.
Лише за останні дні російські безпілотники неодноразово атакували Івано-Франківськ. 8 жовтня внаслідок атаки загинув чоловік, який працював сторожем. Були пошкоджені будівлі, виникла пожежа. 11 жовтня місто знову опинилося під ударом. За уточненими даними міського голови Руслана Марцінківа, загинули троє військовослужбовців, ще троє людей дістали поранення.
Неспокійно було й в інших західних областях. 10 жовтня російський реактивний безпілотник залетів на територію Львова. Його збили сили протиповітряної оборони поблизу міста. На Рівненщині на початку жовтня протягом п'яти днів поспіль фіксували пошкодження та руйнування внаслідок російських атак. 9 жовтня під час ударів по Сарненському району постраждали восьмеро людей, наступними днями обстріли продовжилися.
За повідомленнями місцевих медіа з посиланням на Повітряне командування «Захід», протягом 10–11 жовтня над Волинською, Рівненською, Хмельницькою та Тернопільською областями знищили 17 реактивних безпілотників.
Тож переїзд на захід України справді може зменшити небезпеку, але не позбавляє її повністю. Російські ракети й дрони долітають і сюди. Тож люди, які сьогодні платять великі гроші за житло подалі від фронту, мають розуміти: вони купують можливість жити у відносно спокійнішому місці, але жодних гарантій безпеки разом із квартирою чи будинком не отримують.
Вікторія Чирва
Image by wal_172619 from Pixabay