27 жовтня 2026 року. Кабмін оприлюднив остаточну редакцію нових правил бронювання військовозобов'язаних. Порівняно з попередніми пропозиціями уряд пом'якшив обмеження для оборонних та енергетичних підприємств, але водночас запровадив перегляд критеріїв, за якими бізнес отримує право бронювати працівників. Наступним кроком може стати принципово нова система: підприємствам дозволять бронювати весь персонал в обмін на зобов'язання щодо мобілізації частини співробітників.
Найпомітніша зміна стосується підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Раніше уряд пропонував скоротити для них максимальну частку заброньованих працівників зі 100% до 85%. Після обговорень цей показник підвищили до 95%. Водночас співробітники, безпосередньо залучені до виробництва, виконання оборонних замовлень, ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, мають бути заброньовані повністю. Тому скорочення насамперед може торкнутися адміністративного, допоміжного та обслуговуючого персоналу.
Пом'якшили й запропоновані раніше обмеження для підприємств теплопостачання та водоканалів. У початковому проекті їхню квоту планували зменшити із 75% до 60%, однак в остаточній редакції залишили попередній рівень. Для підприємств, яким необхідно перевищити встановлені ліміти, передбачили можливість отримати окреме погодження уповноваженого міністерства.
Але нові правила стосуються не лише кількості працівників, яких можна забронювати. Уряд також вирішив переглянути вимоги до підприємств, які мають право на бронювання. На це міністерствам та обласним адміністраціям відвели десять днів після набрання постановою чинності.
Головним питанням стане реальна необхідність роботи підприємства для держави. Оцінюватимуть, чи може його зупинка або суттєве скорочення діяльності зашкодити обороноздатності, роботі критичної інфраструктури, забезпеченню населення необхідними послугами або економічній стабільності країни. Якщо критерій, за яким підприємство отримало статус критично важливого, скасують, воно ризикує втратити цей статус. Водночас компанії, які й надалі відповідатимуть установленим вимогам, зможуть зберегти його до завершення визначеного строку.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що нинішня система не завжди дозволяє визначити, які підприємства справді критично важливі для країни. Адже високі зарплати та відсутність податкових боргів ще не означають, що без конкретної компанії не зможе працювати економіка чи критична інфраструктура.
Ще одна причина змін – можливі зловживання бронюванням. За словами прем'єра, трапляються випадки, коли підприємства штучно збільшують штат або використовують формальну належність до важливих галузей, щоб забезпечити працівникам відстрочку від мобілізації. Уряд розраховує, що перегляд критеріїв допоможе обмежити такі практики, не порушуючи роботу підприємств, від яких справді залежить життєдіяльність країни.
Контролювати застосування нових правил допомагатиме створений при Кабміні Координаційний центр з організації бронювання. До його роботи залучатимуть представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та критичну інфраструктуру. Центр розглядатиме питання визначення підприємств критично важливими, можливого скасування цього статусу та збільшення квот бронювання. Його рішення матимуть рекомендаційний характер, а остаточне слово залишатиметься за уповноваженими державними органами.
Для підприємств, яким погодять підвищену квоту, встановили окремий строк оформлення документів. Протягом десяти робочих днів вони повинні забронювати працівників через портал «Дія». Якщо цього не зробити, рішення про збільшення ліміту втратить чинність.
Однак уряд не збирається обмежуватися вже ухваленою постановою. Сергій Корецький повідомив про підготовку нової моделі бронювання. Один із варіантів передбачає, що підприємства зможуть бронювати весь персонал, якщо візьмуть на себе зобов'язання щодо мобілізації певної кількості працівників. На думку уряду, це дозволить бізнесу планувати роботу, а військовим – заздалегідь розраховувати поповнення особового складу та організовувати ротації.
Поки що це лише концепція. Не визначено, яку частку працівників підприємства повинні будуть направляти до війська, як часто це відбуватиметься та за якими правилами обиратимуть кандидатів. Також незрозуміло, чи поширюватиметься новий механізм на всі підприємства, що мають право на бронювання, чи лише на окремі категорії.
Уряд планує обговорити ці питання з представниками великого бізнесу та підприємницьких об'єднань. За словами прем'єра, до 1 грудня має бути підготовлена нова модель, яку він назвав суспільним договором щодо мобілізаційних зобов'язань.
Для бізнесу нова система може мати як переваги, так і недоліки. З одного боку, підприємства зможуть зберегти працівників, без яких їхня робота опиниться під загрозою. З іншого – їм доведеться регулярно відправляти частину людей до армії. І якщо велика компанія ще зможе знайти їм заміну, то для невеликого підприємства втрата навіть кількох досвідчених працівників може стати серйозною проблемою.
Виникає й питання справедливості. Якщо підприємство отримає право бронювати більшість або всіх співробітників завдяки мобілізації певної кількості людей, хто визначатиме, кому залишатися на роботі, а кому йти служити? Чи не перетвориться така система на механізм, за якого одні працівники фактично забезпечуватимуть відстрочку іншим?
Відповідей на ці запитання поки немає. Уряд обіцяє узгодити нові правила з бізнесом до 1 грудня. Але головне питання залишається відкритим: чи вдасться знайти рішення, за якого армія отримуватиме необхідне поповнення, підприємства не втрачатимуть можливості працювати, а самі працівники не почуватимуться розмінною монетою?
Вікторія Чирва