22 жовтня 2026 року. Детективи НАБУ провели обшуки у голови Національного банку Андрія Пишного. Офіційно причини слідчих дій не розголошують, а сам Пишний заперечує будь-які порушення і заявляє, що продовжує працювати. Однак після обшуків знову постало питання про його можливу відставку.
Попри відсутність офіційних пояснень, обшуки у голови НБУ пов'язують із двома гучними історіями – можливим стороннім впливом на державний Sense Bank та боротьбою за контроль над «Карпатнафтохімом». Таку версію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк. Її також підтверджують неофіційні джерела українських ЗМІ. В обох історіях фігурує бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником голови наглядової ради Sense Bank.
Sense Bank перейшов у власність держави в липні 2023 року. До націоналізації його контролювали російські бізнесмени Михайло Фрідман та Петро Авен. Згодом навколо нового керівництва банку виник скандал: з'явилися підозри, що на його роботу впливають люди, які не мають для цього офіційних повноважень.
Ім'я Василя Веселого фігурує в оприлюднених записах розмов учасників так званого Міндічгейту – антикорупційного розслідування щодо можливого впливу бізнесмена Тимура Міндіча та його оточення на державні компанії.
Зокрема, на записах телефонної розмови від 9 травня 2025 року Веселий називає Олександру Цукерману кандидатів до наглядової ради Sense Bank. Згодом Кабінет міністрів призначив саме цих людей. Це викликало питання щодо того, хто насправді впливав на кадрові рішення в державному банку.
Після оприлюднення записів у Верховній Раді створили тимчасову слідчу комісію. Під час одного з її засідань колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер заявив, що Веселого до банку привів саме Пишний. Голова НБУ це заперечив, наголосивши, що не рекомендував Веселого на посаду й не втручався в кадрові рішення банку.
Окремо правоохоронці розслідували можливі зловживання в Sense Bank. У серпні НАБУ та САП повідомили про операцію «Форест Гамп». За версією слідства, через Sense Bank намагалися легалізувати 150 млн грн для внесення застави одному з фігурантів справи «Мідас». Серед підозрюваних опинилися керівники державного банку. 2 вересня Вищий антикорупційний суд призначив голові правління Олексію Ступаку заставу в розмірі 15 млн грн. Того ж дня Нацбанк за результатами власної перевірки визнав його таким, що не відповідає вимогам до професійної придатності, й зажадав припинення його повноважень. Згодом Ступак залишив посаду. Чи пов'язані ці події з нинішніми обшуками, невідомо.
Василь Веселий фігурує і в другій історії, яку згадують у зв'язку з обшуками, – навколо «Карпатнафтохіму». Це одне з найбільших хімічних підприємств України, розташоване в Калуші. Раніше завод належав російському «Лукойлу», а у 2017 році перейшов до нових власників. 25 лютого 2022 року підприємство зупинило виробництво.
У серпні того ж року суд арештував корпоративні права заводу вартістю понад 2,3 млрд грн та 35 об'єктів нерухомості. Підставою стало розслідування можливого ухилення від сплати понад 3 млрд грн податків. Правоохоронці також перевіряли виведення більш як 5 млрд грн на користь структури, пов'язаної з «Лукойлом». Майно передали в управління АРМА, однак знайти управителя для заводу не вдалося. Наприкінці 2023 року суд скасував арешт підприємства.
Через пів року співвласником «Карпатнафтохіму» став Андрій Веселий – брат Василя Веселого. А в оприлюднених записах розмов за травень 2025 року Василь обговорював із Цукерманом можливість отримання контролю над підприємством. За інформацією медіа, деякі депутати припускають, що певну роль у цій історії міг відігравати й Пишний. Однак жоден із них не зміг пояснити, у чому саме могла полягати його участь.
На засіданні парламентської комісії 2 вересня Пишного запитували про можливі зустрічі з Веселим та представниками «Карпатнафтохіму». Голова НБУ відповів, що таких зустрічей не було.
Увечері 21 жовтня Пишний особисто прокоментував обшуки. За його словами, з ухвали суду випливає, що кримінальне провадження не стосується ані діяльності Нацбанку, ані його роботи на посаді голови. Слідчі шукали докази щодо інших обставин та осіб. Він також заявив, що під час обшуків не виявили нічого, що могло б свідчити про правопорушення з його боку або з боку співробітників НБУ.
Пишний наголосив, що готовий співпрацювати з правоохоронцями, але закликав поважати незалежність Національного банку. Вступати в публічну суперечку з авторами припущень щодо його причетності до кримінальних справ він не збирається.
Того ж дня з'явилася інформація, що Пишний нібито підготував заяву про звільнення за станом здоров'я. Однак Нацбанк офіційно спростував ці повідомлення, а сам його голова заявив, що продовжує виконувати свої обов'язки.
Питання про відставку Пишного вже порушувалося після скандалу навколо Sense Bank. Однак після розмови з президентом голова Нацбанку залишився на посаді. Тепер обшуки знову загострили кадрове питання.
Голову Нацбанку призначає та звільняє Верховна Рада за поданням президента. Закон передбачає для нього семирічний термін повноважень і визначає підстави для дострокового звільнення. Повноваження Пишного мають завершитися восени 2029 року.
Схоже, найближчим часом доля Пишного вирішуватиметься не лише в кабінетах слідчих. Адже обшуки вже стали приводом для нових розмов про відставку, хоча жодних звинувачень Пишному не висунуто. І якщо президент вирішить змінити голову Нацбанку, знайти голоси у Верховній Раді, за словами депутатів президентської фракції, буде нескладно. Інша річ – чи знайдуться для цього законні підстави. Саме вони й відрізняють незалежний Нацбанк від звичайного державного відомства, керівника якого можна замінити за політичним рішенням.
Вікторія Чирва