14 жовтня 2026 року. Президент Володимир Зеленський звинуватив столичну владу в недостатній підготовці до російських обстрілів і заявив про можливі зміни в управлінні Києвом. Мер Віталій Кличко назвав критику безпідставною та побачив у ній чергову спробу обмежити його повноваження. Конфлікт між ними триває вже сім років, але чи всі претензії до столичного мера мають політичне підґрунтя? Що насправді не встигли зробити в Києві до зими і чи може президент усунути Кличка від управління містом?
Після засідання Ставки верховного головнокомандувача Володимир Зеленський виступив із різкою критикою столичної влади. За його словами, станом на середину жовтня Київ відстає за виконанням плану стійкості навіть від прикордонних і прифронтових областей. Наслідки цього відчувають кияни, коли після влучань навіть поодиноких російських дронів значна частина міста залишається без електрики та води.
Зеленський повідомив про консультації щодо невідкладних безпекових та управлінських рішень із представниками силових структур, місцевого самоврядування та бізнесу. Особливу увагу привернули його слова про підготовку «раціональної зміни алгоритмів управління Києвом». Що саме він має на увазі, поки невідомо, але на тлі багаторічного протистояння з Віталієм Кличком така заява породжує питання, чи не готується Банкова знову обмежити повноваження столичного мера.
Кличко у відповідь назвав звинувачення безпідставними й заявив, що центральна влада намагається усунути його від керівництва столицею. «Люди обрали мене, і я працюю», — наголосив мер, запевнивши, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності Києва. Він також нагадав, що не відповідає за протиповітряну оборону, а саме російські удари завдають найбільшої шкоди енергетичній інфраструктурі. За словами Кличка, централізована система теплопостачання підготовлена до опалювального сезону.
Конфлікт Зеленського з Кличком розпочався ще 2019 року. Тодішній керівник Офісу президента Андрій Богдан ініціював звільнення мера з посади голови Київської міської державної адміністрації. Кабінет Міністрів погодив відповідне подання, однак Зеленський указу про звільнення не підписав. Ішлося про можливість залишити Кличка обраним мером, але передати значну частину виконавчих повноважень іншій людині.
У 2021 році новий привід для протистояння дали обшуки в комунальних підприємствах і підрозділах КМДА. Правоохоронці розслідували можливі зловживання бюджетними коштами та міським майном. Кличко називав перевірки політичним тиском, а президентська команда наголошувала на необхідності боротьби з корупцією.
Наступне загострення сталося у червні 2023 року, коли під час російської атаки троє людей, серед яких була дитина, загинули біля зачиненого укриття в Деснянському районі. Зеленський вимагав покарання відповідальних, а Кличко наголошував, що за роботу конкретних укриттів відповідають також районні адміністрації та балансоутримувачі.
Наприкінці 2024 року президент призначив начальником Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Відтоді боротьба за повноваження між міською та військовою адміністраціями стала постійною. Ткаченко критикував управлінські рішення міської влади, а Кличко звинувачував його у втручанні в роботу місцевого самоврядування.
У 2025 році до суперечок додалися корупційні скандали. Під час операції «Чисте місто» НАБУ і САП викрили ймовірну схему незаконного заволодіння столичною землею, до якої, за версією слідства, були причетні депутати Київради та посадовці КМДА. Особистої вини Кличка ці матеріали не встановлюють, однак питання про відповідальність мера за роботу його команди залишилося.
Політичний інтерес президентської команди до Києва зрозумілий. Це найбільше місто країни, значний бюджет і важливий майданчик для загальнонаціональної політики. Кличко ж залишається впливовим політиком із власним виборчим мандатом. Однак це ще не означає, що всі претензії до нього безпідставні.
Підготовка столиці до зими стала предметом суперечок задовго до жовтневого виступу Зеленського. На початку березня 2026 року РНБО схвалила комплексні плани стійкості регіонів, але Київ став винятком. Столичний документ повернули на доопрацювання. Він передбачав захист критичної інфраструктури, створення резервних джерел живлення та альтернативного теплопостачання.
Наприкінці березня віцепрем'єр Олексій Кулеба заявив, що попри бюджет Києва понад 106 млрд грн міська влада не передбачила належного фінансування плану. У травні уряд вимагав прискорити підготовку резервного теплопостачання, а в червні знову висловлював зауваження до оновленого документа. Лише 5 серпня РНБО схвалила план, а 31 серпня відповідне рішення було введене в дію президентським указом.
Та навіть після цього частина необхідних робіт залишалася незавершеною. Як розповів 12 жовтня журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, договори на резервне електроживлення 13 насосних станцій «Київводоканалу» загальною вартістю близько 616 млн грн уклали лише у вересні. Завершення робіт передбачене аж у березні 2027 року.
Водночас Київ має складну систему теплопостачання, значна частина якої залежить від великих ТЕЦ. Ще в лютому Кличко пояснював, що швидко замінити їхню потужність невеликими котельнями або когенераційними установками неможливо. Для цього потрібні значні кошти, обладнання та час. Проте ці обставини не пояснюють усіх затримок зі створенням резервних потужностей, адже вразливість столичної енергетики була відома давно.
Кличко, своєю чергою, звинувачує центральну владу в затримках фінансування. Ще 8 жовтня він повідомив, що кошти, які місто позичило для реалізації плану стійкості, застрягли в казначействі. Через це, за словами мера, підрядники змушені працювати власним коштом. Раніше міська влада також заявляла, що держава не виконала домовленостей про спільне фінансування робіт у пропорції 50 на 50.
При цьому рішення РНБО від 5 серпня передбачає участь у виконанні плану стійкості не лише КМДА, а й Київської міської військової адміністрації, профільних міністерств, Агентства відновлення та інших державних структур. Тому відповідальність за затримки необхідно розглядати окремо щодо кожного проекту.
З іншого боку, саме міська влада роками керує комунальним господарством, визначає значну частину бюджетних пріоритетів і відповідає за підпорядковані підприємства. Тому затримки із закупівлями та реалізацією міських проектів потребують пояснень незалежно від політичного конфлікту з Банковою.
Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький 14 жовтня попередив, що за сильних морозів ситуація з електропостачанням Києва може виявитися не кращою, ніж минулої зими. За його оцінкою, проблема полягає в недостатньому відновленні генерувальних потужностей. Це стосується загального стану енергосистеми, а не лише роботи Кличка, але свідчить про серйозність ризиків для столиці.
Після заяви Зеленського постає й питання, чи може президент усунути Кличка від управління містом. Юридично ситуація непроста. Кличко одночасно є обраним Київським міським головою та призначеним головою КМДА. Звільнити його з виборної посади своїм указом президент не може.
Але от спробувати позбавити його керівництва КМДА може спробувати, тим більше, що є прецедент. У листопаді 2010 року Віктор Янукович звільнив тодішнього очільника столиці Леоніда Черновецького з посади голови КМДА й призначив замість нього Олександра Попова. Черновецький залишився мером, але фактичне управління містом перейшло до президентського призначенця. Щоправда, законність такого рішення викликала суперечки: ще 2003 року Конституційний суд встановив, що КМДА має очолювати саме обраний міський голова. Однак Черновецький призначення Попова не оскаржив. Тож Зеленський теоретично може спробувати повторити цей сценарій, хоча юридичні ризики залишаються.
Водночас під час воєнного стану в Києві діє військова адміністрація, начальника якої призначає президент. Через неї центральна влада може впливати на частину управлінських і безпекових рішень. Тому анонсовані Зеленським зміни можуть стосуватися перерозподілу повноважень між КМДА та КМВА, хоча конкретних рішень поки немає.
Та незалежно від того, хто керуватиме столицею, проблеми її підготовки до російських обстрілів залишаться. І киянам навряд чи стане тепліше і світліше від чергового перерозподілу повноважень між президентською та міською владою.
Вікторія Чирва
Image by Leonhard Niederwimmer from Pixabay