15 жовтня 2026 року. Верховна Рада ухвалила низку рішень, від яких залежить отримання фінансової допомоги Євросоюзу. Депутати змінили правила оцінки майна, відновили процедуру відбору членів Рахункової палати та проголосували за оподаткування міжнародних посилок. Паралельно Україна просунулася в переговорах про вступ до ЄС: відкрито ще два переговорні кластери. Що вже зроблено, які зобов'язання залишаються невиконаними та коли Україна може отримати європейські гроші?
Україна розраховує на отримання 3,7 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС. Це другий транш у межах позики на підтримку України загальним обсягом 90 млрд євро. Його планували надати ще у вересні, однак виплату затримали через невиконання частини погоджених із Євросоюзом умов.
Йдеться про законодавчі зміни, які Україна зобов'язалася провести для отримання коштів. Частину рішень парламент мав ухвалити раніше, проте голосування відкладалися. Ситуація змінилася 14-15 жовтня, коли Верховна Рада протягом двох днів ухвалила чотири документи, пов'язані з виконанням європейських зобов'язань.
14 жовтня парламент підтримав законопроект про оцінку майна. Документ змінює правила визначення вартості нерухомості та інших активів, наближаючи українську систему оцінювання до міжнародних стандартів. Це має зробити прозорішими операції з державним майном, кредитування та інші фінансові операції.
Того самого дня депутати ухвалили постанову про створення дорадчої групи експертів для попереднього відбору кандидатів до Рахункової палати. Цей орган контролює використання державних коштів, зокрема й міжнародної допомоги, тому ЄС наполягає на незалежному та прозорому відборі його членів. Дорадча група має оцінити кандидатів, а остаточні кадрові рішення ухвалюватиме парламент. Отже, сам конкурс ще попереду.
15 жовтня Верховна Рада нарешті ухвалила два багатостраждальні законопроекти про оподаткування міжнародних посилок – зміни до Податкового та Митного кодексів. Вони передбачають запровадження 20% ПДВ на покупки в закордонних інтернет-магазинах вартістю до 150 євро. За прогнозом Мінфіну, це може приносити бюджету близько 10 млрд грн щороку. Нові правила мають запрацювати не раніше 1 липня 2027 року. До податкового законопроекту також потрапила поправка щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP), яку цього разу узгодили з європейськими партнерами.
Ухвалені рішення наближають Україну до отримання європейського фінансування, однак не означають автоматичного перерахування грошей. За даними моніторингу, на початок жовтня Україна виконала лише частину з 12 умов другого траншу. Тепер кілька з них виконано, проте залишаються інші завдання.
Зокрема, йдеться про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб-підприємців, запровадження європейських правил протидії розмиванню податкової бази та завершення роботи над новим Митним кодексом. Необхідно також остаточно врегулювати питання оподаткування доходів із цифрових платформ.
При цьому важливо розрізняти різні програми європейської допомоги. Крім макрофінансової позики, Україна отримує кошти за програмою Ukraine Facility, яка має власний перелік реформ та умови виплат. Тому затримка виконання окремого зобов'язання не означає автоматичного блокування всіх європейських коштів.
Крім того, ухвалені закони мають пройти процедури підписання та набрання чинності, а Єврокомісія – перевірити виконання погоджених умов. Лише після цього можна очікувати рішення про виплату відповідного траншу.
Для українського бюджету строки надходження грошей мають особливе значення. В умовах війни власні ресурси держави значною мірою спрямовуються на оборону, тоді як міжнародна допомога дозволяє фінансувати пенсії, соціальні виплати, освіту, медицину та інші потреби. Тому затримки з виплатами ускладнюють бюджетне планування.
Паралельно з виконанням фінансових зобов'язань Україна просувається у переговорах про вступ до Євросоюзу. 13 жовтня у Люксембурзі Україна та ЄС офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами – «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Кластери – це тематичні блоки переговорів про вступ, кожен із яких охоплює певні сфери законодавства. Перший стосується вільного руху товарів, послуг, працівників і капіталу, правил конкуренції та фінансових послуг. Другий – економічної політики, підприємництва, оподаткування, освіти, науки та зайнятості. Разом вони містять 17 переговорних розділів із 33.
Відкриттю кластерів передували тривалі переговори з Угорщиною, яка блокувала подальше просування України через претензії щодо прав угорської національної меншини. 12 жовтня Верховна Рада ухвалила зміни до освітнього законодавства, які розширюють можливості навчання мовами національних меншин, зокрема угорською. Вони дозволяють учням шкіл національних меншин здобувати освіту рідною мовою, зберігаючи обов'язкове вивчення української. Саме мовне питання тривалий час було предметом суперечок між Києвом і Будапештом. Після ухвалення закону Угорщина погодилася на відкриття нових переговорних кластерів.
Тепер Україна має відкритими чотири із шести кластерів. Залишаються «Зелений порядок денний та стале з'єднання» і «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Уряд розраховує відкрити їх до кінця 2026 року.
Проте відкриття кластерів не означає завершення переговорів у відповідних сферах. Україні потрібно узгодити законодавство з європейськими нормами, забезпечити їх виконання та пройти оцінювання Єврокомісії. Лише після підтвердження виконання встановлених вимог переговорні розділи можуть бути закриті. Особливе значення матимуть реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Отже, цього тижня Україна просунулася одразу у двох напрямах: виконанні умов для отримання європейської допомоги та переговорах про вступ до ЄС. Але обидва процеси ще далекі від завершення. Для отримання затриманого траншу необхідно виконати решту фінансових зобов'язань, а для подальшого просування до членства – продовжувати реформи, яких вимагає Євросоюз.