7 серпня 2025 року. У парламенті обговорюють законопроекти, спрямовані на встановлення пільгового податкового режиму, що має на меті залучення інвестицій у галузі з високою доданою вартістю — передусім у сферу переробки.
Запропонований механізм передбачає часткову компенсацію витрат шляхом зменшення податкового навантаження вже після реалізації інвестиційних проектів.
Ініціатори законопроектів – депутати Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець з економічного та податкового комітетів – пояснюють, що йдеться не про традиційні дотації чи пряме фінансування, а про своєрідний податковий кредит, який стимулює реальні вкладення у виробничу інфраструктуру. Нова ініціатива розглядається як потенційно ефективніша альтернатива вже відомим інструментам, таким як програма «інвестнянь» чи концепція індустріальних парків, які виявилися менш результативними, ніж очікувалося. На думку авторів, цей формат може краще відповідати потребам діючих підприємств, які прагнуть розширити виробництво або відновити його після руйнувань.
Пільги, які пропонуються, стосуватимуться як фізичної інфраструктури — обладнання, приміщень, земельних ділянок, — так і імпортних поставок. Зокрема, інвестори зможуть претендувати на звільнення від податку на прибуток, ПДВ та мита на нове обладнання, за умови, що більшість доходу підприємства формується за рахунок продукції власного виробництва. Граничний обсяг пільг залежатиме від розміру інвестицій: від 70% компенсації для найменших проектів до 30% — для найбільших, з діапазоном вкладень від €100 000 до €50 млн. Передбачається, що такі проекти мають бути реалізовані протягом трьох років.
Заявки на участь у програмі можна буде подавати через державний цифровий портал, а облік та аудит проектів здійснюватиме профільне міністерство. Для уникнення зловживань передбачена заборона на відчуження майна, придбаного за пільговими умовами, протягом п’яти років. У разі порушення цього правила компанія буде зобов’язана повернути суму податкової пільги разом із нарахованими санкціями.
Низка представників бізнесу підтримує цей підхід, вказуючи на його адресність та прозорість. Особливу увагу ініціатива отримала з боку підприємств, які працюють поза межами індустріальних парків і не можуть скористатися вже існуючими механізмами підтримки. Підкреслюється також, що новий режим дозволяє отримувати пільги не лише новоствореним компаніям, а й тим, що вже ведуть діяльність, але мають плани розширення.
Під час засідання робочої групи з обговорення ініціатив її учасники з числа урядовців та представників приватного сектора зазначили, що така модель компенсуватиме державі податкові надходження із затримкою, але не створюватиме миттєвого дефіциту бюджету. При цьому додаткове податкове навантаження виникатиме лише у разі досягнення підприємством виробничих показників, що виключає ризики неефективного витрачання коштів.
За оцінками авторів законопроектів, потенційний ефект від запровадження нового пільгового режиму може становити від 3 млрд доларів – в залежності від подальшого розвитку подій. У разі песимістичного сценарію – продовження війни – очікується до $3 млрд інвестицій протягом п’яти років і приріст ВВП менш ніж на пів відсотка. За базовим сценарієм йдеться про $5 млрд інвестицій і зростання економіки приблизно на 1,7%, а в оптимістичному варіанті — про залучення $8 млрд і приріст ВВП на понад 5%.
Утім, як свідчать обговорення в урядових колах, досягнення таких показників викликає сумніви з боку міжнародних партнерів, і для переконання донорів необхідно надати більш деталізовані економічні розрахунки. Адже існує зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом не розширювати перелік податкових пільг у межах поточної програми співпраці. Тому урядові структури продовжують пошук компромісного рішення, яке дозволить збалансувати національні економічні інтереси та умови підтримки з боку партнерів.
Вікторія Чирва
Image by Jonas Greuter from Pixabay