2 листопада 2026 року. В Україні розпочинається масове підключення житлових будинків до опалення. Тисячі котелень уже працюють, але новий сезон стартує в умовах пошкодженої енергетичної інфраструктури та регулярних відключень електроенергії. Влада звітує про підготовку до холодів, однак головне питання цієї зими не лише в тому, коли в оселях з'явиться тепло, а й чи вдасться його зберегти після чергових російських атак.
За даними Міністерства розвитку громад і територій, станом на 30 жовтня в Україні працювали 6716 котелень. Тепло отримували 2423 житлові будинки та 9716 закладів соціальної сфери, зокрема лікарні, школи й дитячі садки. Найближчими днями кількість підключених споживачів має суттєво зрости, оскільки в багатьох містах розпочинають опалювати житловий фонд.
Єдиної дати початку опалювального сезону в Україні немає. Місцева влада ухвалює рішення з огляду на погоду та готовність комунальних підприємств. Зазвичай орієнтиром є зниження середньодобової температури нижче восьми градусів протягом трьох діб поспіль. Але останні п'ять років до цих чинників додалися наслідки російських обстрілів, стан енергетичної інфраструктури та загроза нових атак.
У Києві опалювальний сезон для закладів соціальної сфери розпочався ще 16 жовтня, а підключення житлових будинків стартує 2 листопада. Міська влада попереджає, що процес триватиме кілька днів. Столична система централізованого теплопостачання охоплює близько трьох тисяч кілометрів мереж, тому одночасно подати тепло до всіх будинків технічно неможливо.
У Тернополі та Хмельницькому житлові будинки почали підключати 28 жовтня. У Житомирі подачу тепла до квартир планували розпочати 1 листопада, у Полтаві та Черкасах – 2 листопада. В інших регіонах строки залежать від температури повітря та рішень місцевої влади. Навіть після офіційного запуску тепло надходить до осель поступово. Комунальникам необхідно заповнити системи водою, перевірити тиск, випустити повітря з труб та усунути можливі несправності.
Однак запустити опалення ще не означає забезпечити тепло в оселях на всю зиму. Навіть справні котельні та відремонтовані тепломережі не гарантують, що батареї залишатимуться гарячими. Адже російські удари по енергетичних об'єктах можуть будь-якої миті порушити роботу системи опалення.
А удари тривають. Росіяни атакують електростанції, підстанції, високовольтні лінії, а також об'єкти газовидобутку та газової інфраструктури. Через пошкодження енергосистеми в багатьох регіонах уже діють графіки відключень електроенергії. І це створює додаткову загрозу для теплопостачання.
Річ у тім, що навіть газова котельня потребує електрики. Без неї не працюватимуть циркуляційні насоси, автоматика та інше обладнання, необхідне для подачі гарячої води до будинків. Тому знеструмлення може залишити людей не лише без світла, а й без опалення. Особливо небезпечні тривалі аварії під час сильних морозів, коли вода в зупинених системах може замерзнути й пошкодити труби.
Особливо вразливі великі міста, де сотні тисяч споживачів залежать від централізованого опалення. Зокрема, у Києві російські удари пошкодили об'єкти виробництва та передачі електроенергії. Пошкодження теплоелектроцентралей створює ризики не тільки для електропостачання, а й для опалення столиці. Адже великі ТЕЦ одночасно виробляють електроенергію та забезпечують теплом значну частину міських споживачів.
Уряд намагається зменшити залежність міст від великих енергетичних об'єктів. Для цього встановлюють невеликі автономні котельні, когенераційні установки, які одночасно виробляють електроенергію і тепло, та резервні генератори. Таке обладнання дозволяє підтримувати роботу окремих об'єктів навіть у разі пошкодження централізованої інфраструктури.
Як зазначає Міністерство розвитку громад і територій, на початок липня резервними джерелами живлення були забезпечені майже 77% об'єктів тепло- та водопостачання. На створення додаткових джерел виробництва електроенергії виділили понад 4,5 млрд грн. Українські громади отримали від міжнародних партнерів понад 1100 дизельних генераторів, десятки когенераційних установок і сотні одиниць обладнання для виробництва тепла.
За липневими даними міністерства, заходи із захисту охоплювали 576 об'єктів критичної інфраструктури, а роботи на той момент завершили на 110. Відтоді підготовка тривала, проте ці цифри показують, скільки роботи ще належало виконати напередодні зими.
Проте наявність генератора ще не гарантує безперебійного опалення. Важливо, чи вистачить його потужності та палива для тривалої роботи. Адже обладнання, розраховане на короткочасне аварійне живлення, не завжди може замінити звичайне електропостачання протягом кількох діб.
Ще одна небезпека – російські удари по газовій інфраструктурі. За повідомленнями учасників ринку, до початку опалювального сезону Україна накопичила у підземних сховищах близько 16 млрд кубометрів газу. Однак навіть значні запаси не розв'язують усіх проблем. Якщо росіяни серйозно пошкодять об'єкти газовидобутку, країні може знадобитися додатковий імпорт із Європи, де газ значно дорожчий. А це нові витрати для держави та енергетичних компаній, яким і без того потрібні гроші на відновлення пошкодженого обладнання.
Не менш важливий фінансовий стан підприємств теплокомуненерго. Вони мають оплачувати газ, електроенергію, ремонти обладнання та роботу персоналу. Водночас галузь роками накопичувала борги, зокрема через неврегульовані питання компенсації різниці в тарифах. За таких обставин навіть технічно підготовлене підприємство може зіткнутися з нестачею коштів для стабільної роботи.
Найскладніші випробування очікують прифронтові громади. Там до звичайних комунальних проблем додається постійна небезпека обстрілів, через які доводиться знову й знову ремонтувати пошкоджені мережі та обладнання. Саме тому встановлення невеликих місцевих котелень стає не просто способом модернізації, а необхідністю, без якої люди можуть залишитися без тепла.
Попередні зими показали, що українські енергетики й комунальники здатні відновлювати роботу навіть після серйозних руйнувань. Але нинішня зима знову перевірить їх на міцність. Тоді й побачимо, чи зможуть котельні працювати під час відключень світла, чи вистачить генераторів і палива та як швидко комунальники усуватимуть аварії. Адже людям важливо не те, скільки котелень запустили восени, а чи будуть теплими їхні оселі взимку.