3 травня 2026 року. «Українська правда» опублікувала нові фрагменти так званих «плівок Міндіча». У них згадуються українські посадовці та компанія Fire Point, нібито пов’язана з бізнесменом Тімуром Міндічем. Із розмов випливає, що обговорювалися бюджетні кошти та інвестиції. На цьому тлі Громадська рада при МО вимагає відставки секретаря РНБО Рустема Умєрова і пропонує частково націоналізувати Fire Point.
В діалогах йдеться про конкретні речі – обсяги фінансування, залучення іноземних інвесторів і доступ до бюджетних ресурсів. Окремі фрагменти вказують на те, що підсанкційний бізнесмен Тимур Міндіч міг бути залучений до процесів, пов’язаних із компанією, включно з організацією виробництва та пошуком коштів. Також на плівках Міндіч обговорює питання розвитку компанії, зокрема можливого продажу частки.
За даними журналістів, сторони розглядали угоду щодо продажу близько 33% Fire Point за $600 млн: частина коштів мала піти на розвиток компанії, а частина – як виплати акціонерам. Водночас сам факт таких переговорів не підтверджує структуру власності, а Fire Point публічно заперечує зв’язок із Міндічем.
Fire Point – це компанія, яка працює у сфері оборонних технологій і виконує контракти для Сил оборони України. За інформацією з відкритих джерел і згадок у розслідуваннях, вона займається розробкою і виробництвом безпілотних систем, зокрема далекобійних, серед яких згадується ракета «Фламінго», а також іншого обладнання для армії. Такі розробки використовуються на фронті і є частиною сучасних ударних можливостей армії. Саме тому будь-які питання щодо фінансування, власності або статусу компанії мають значення не лише для бізнесу, а й для стабільності постачання і виконання оборонних контрактів.
Окремо увагу привертає і склад учасників цих розмов. За даними оприлюднених матеріалів, у записах, крім Міндіча, фігурує колишній перший помічник президента Сергій Шефір, нинішній секретар РНБО (на той момент міністр оборони) Рустем Умєров, а також у розмовах згадуються Денис Шмигаль, Давид Арахамія, Олексій Чернишов та інші особи з політичного й бізнесового середовища. Водночас саме участь Рустема Умєрова привернула найбільшу увагу, оскільки він фігурує в обговореннях, пов’язаних із компанією Fire Point і питаннями її фінансування.
У ситуацію довелося втрутитися Громадській антикорупційній раді при Міністерстві оборони. У своїй заяві Рада підкреслює, що бізнесмен Тимур Міндіч, який перебуває під санкціями, може бути фактичним власником або одним із бенефіціарів компанії «Fire Point». У разі юридичного підтвердження цього зв’язку підприємство втратить право постачати продукцію для Сил оборони України.
У раді також зазначають, що компанія могла надати неправдиву інформацію про своїх власників, що може стати підставою для штрафу та визнання її ризиковим постачальником. Водночас підкреслюється складність ситуації: формально зв’язок Міндіча з компанією може ще тривалий час не бути доведеним через судові процедури, однак фактично як українське суспільство, так і міжнародні партнери вже сприймають його як пов’язаного з «Fire Point».
З огляду на це антикорупційна рада закликає державу знайти рішення, яке дозволить мінімізувати можливі наслідки для армії, адже продукція компанії використовується на фронті. Окремо наголошується на моральному аспекті — влада має дистанціюватися від осіб, які могли використовувати свої посади та зв’язки для власного збагачення.
У зв’язку з цим антикорупційна рада висунула низку вимог. Вона закликає негайно усунути Рустема Умєрова з посади секретаря РНБО, ініціювати часткову націоналізацію «Fire Point» для збереження постачання продукції без участі осіб, яких пов’язують із корупційними ризиками, а також створити робочу групу за участі Генерального штабу, військових підрозділів і антикорупційних органів для проведення аудиту контрактів і ціноутворення компанії.
Станом на зараз остаточні висновки робити передчасно, тим більше, що офіційної реакції від фігурантів оприлюднених розмов у відкритому доступі немає. Опубліковані матеріали потребують перевірки і правової оцінки, а всі сторони мають отримати можливість висловити свою позицію. Водночас сама поява цієї історії вже створює ситуацію, в якій держава змушена готуватися до можливих сценаріїв – або дозволити компанії працювати далі, частково змінивши її форми власності, або доведеться швидко шукати заміну, щоб не допустити перебоїв у постачанні.
Вікторія Чирва
Image by cottonbro studio