19 серпня 2025 року. Уряд представив Програму дій на найближчі два роки. Документ базується на чотирьох стратегічних опорах — безпека, економіка, гідність людини та відбудова. Урядовці наголошують, що йдеться не лише про орієнтири розвитку, а й про конкретні кроки з покроковими планами реалізації та індикаторами ефективності.
Одним із ключових пріоритетів Програми очікувано стала оборона. Міністерство оборони планує у 2026 році залучити $120 млрд фінансування від партнерів, половина з яких буде спрямована на закупівлю озброєння українського виробництва. Уряд робить ставку на розширення власних виробничих потужностей та спільні підприємства з іноземними оборонними компаніями, зокрема Rheinmetall, BAE Systems і Thales. Вже до кінця 2025 року мають стартувати пілотні виробництва з Данією та Нідерландами, а також погоджено Drone Deal зі США. Це так званий «квазіекспорт»: 80% продукції надходитиме українській армії, решта 20% залишатиметься на складах партнерів.
Міноборони також готує нову систему рекрутингу. До кінця наступного року уряд хоче вийти на 3500 контрактів щомісяця для громадян України та ще 1000 — для іноземців і осіб без громадянства. Окремо планується щомісячно мобілізувати 2500 осіб через контракти в обрані підрозділи. Для зниження навантаження на територіальні центри комплектування вже цього року запрацює електронна система «е-ТЦК», яка має скоротити навантаження на 15% щомісяця. Також буде впроваджено електронні кабінети підприємств для обліку призовників та резервістів.
До кінця 2026 року уряд планує завершити фортифікаційні роботи: на пріоритетних напрямках вони мають бути виконані на 90%, на інших — на 80%. Крім того, буде розгорнута система антидронового захисту транспортних маршрутів. Важливою новацією стане й підготовка нових контрактних умов для військовослужбовців із додатковими мотиваційними заохоченнями.
Окремим блоком програми визначено підтримку бізнесу та залучення інвестицій.
Найважливіше рішення — п’ятирічний мораторій на перевірки підприємств, який поширюватиметься як на податкові, так і на інші контролюючі органи. Перевірки залишаться лише для виробників підакцизних товарів і відбуватимуться за ризикоорієнтованим підходом, що має суттєво знизити адміністративний тиск на бізнес.
Уряд робить ставку на інвестиції: планується залучити близько $5 млрд через спільні інвестиційні фонди з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та урядами-партнерами. Уже найближчим часом очікується запуск низки інвестиційних проектів, серед яких перший проект у рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США з бюджетом понад $100 млн. Такі кроки мають стимулювати прихід приватного капіталу, посилити довіру інвесторів і створити базу для масштабного економічного зростання.
Додатковим інструментом стане програма «Зроблено в Україні», яка передбачає виділення 55 млрд грн фінансування для виробництва протягом наступних півтора року. Окремо уряд планує залучити 10 млрд грн для розвитку індустріальних парків, де створюватимуться нові робочі місця та розвиватимуться сучасні виробничі кластери.
Ще один важливий напрям — дерегуляція. До кінця 2025 року у системі «е-Дозвіл» бізнес зможе отримувати всі необхідні документи онлайн, а 200 процедур перейдуть на декларативний принцип. Ще 60 дозвільних документів буде скасовано, що дозволить підприємцям швидше реалізовувати свої проекти.
Важливою новацією стане запуск програми «Промисловий Рамштайн». Її завдання — створити спеціальні умови для постачання обладнання, необхідного для відновлення підприємств. Це дозволить швидко відбудовувати пошкоджені виробництва, підвищувати їхню ефективність і сприяти модернізації економіки.
Уряд також анонсував приватизацію активів на суму близько 12 млрд грн та реалізацію інфраструктурних проектів у форматі державно-приватного партнерства. Окремо планується прискорення приватизації санкціонованих активів, що відкриє додаткові можливості для інвесторів і збільшить надходження до бюджету.
Фінансовий блок передбачає пошук джерел довгострокового фінансування бюджету. За оцінками Мінфіну, у 2026 році потреба становитиме $45 млрд, із яких наразі підтверджено близько $35 млрд. Україна розраховує отримати від партнерів $37,4 млрд допомоги на 2026–2027 роки. Паралельно триватиме співпраця з місією МВФ і розробка нової програми співпраці. Заплановано аудит державних видатків і заходи з детінізації капіталу, аби ресурси використовувались максимально ефективно. Наступного року уряд має намір ухвалити оновлений митний кодекс та розпочати навчання як митників, так і бізнесу для його впровадження. На думку розробників, це має зміцнити фінансову дисципліну, підвищити прозорість і створити передумови для прогнозованого розвитку.
Євроінтеграційний напрям також у фокусі: до кінця 2025 року Україна завершить скринінг відповідності законодавства до норм ЄС і буде готова відкрити всі шість переговорних кластерів. Водночас Київ веде переговори про відтермінування впровадження механізму CBAM, який може коштувати українській промисловості близько $300 млн на рік.
Програма дій уряду передбачає низку соціальних ініціатив. До 2026 року понад 320 тисяч родин мають отримати компенсації за зруйноване житло. Молоді сім’ї отримають підтримку у вигляді компенсацій іпотек, у рамках програми «єОселя» до кінця 2025 року буде видано щонайменше 5000 кредитів. Запускаються програми «єЯсла» та «єСадок», передбачено відкриття 500 нових дитячих садків. Для ветеранів створюється система підтримки за принципом «єдиного вікна» та ухвалюється Кодекс законів про Захисників і Захисниць. До 2026 року понад 1500 родин військових отримають житлові сертифікати, а ветеранський бізнес — близько 600 грантів.
Окремим напрямком урядової програми є підготовка до зими 2025/26. Уряд ставить завдання накопичити 13,2 млрд кубометрів газу, ввести 200 МВт розподіленої генерації та забезпечити захист критичної інфраструктури від ударів дронами і ракетами. У сфері відбудови до 2026 року планується реконструювати понад 160 медзакладів і реалізувати низку проєктів із житлового та енергетичного відновлення. Створюється Фонд Відновлення та комплексний План Відновлення України.
Програма дій Уряду відкрита для обговорення. Свої пропозиції можна надіслати протягом тижня на спеціальній платформі, після чого документ планують доопрацювати й винести на затвердження до Верховної Ради.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay