29 жовтня 2026 року. Верховна Рада підтримала проєкт держбюджету на 2027 рік у першому читанні. Його дефіцит становить майже 1,7 трлн грн, а для покриття фінансових потреб держави бракує $32,6 млрд підтвердженого зовнішнього фінансування. Попри це, депутати пропонують збільшити видатки. Де уряд шукатиме додаткові гроші?
Під час підготовки бюджету до першого читання народні депутати подали 5236 поправок, зокрема щодо збільшення фінансування військових, освіти, медицини та інших напрямів. За оцінкою голови бюджетного комітету Роксолани Підласої, для виконання всіх пропозицій знадобилося б додатково 13,5 трлн грн. Міністерство фінансів наводить іншу оцінку: пропозиції щодо збільшення видатків становили 8,8 трлн грн, із яких 5,8 трлн грн припадали на оборону.
Задовольнити всі побажання неможливо. Тому бюджетний комітет відібрав із депутатських поправок 90 пропозицій для розгляду парламентом. Більшість із них не передбачають негайного виділення коштів, а лише пропонують уряду розглянути можливість додаткового фінансування. Верховна Рада підтримала бюджетні висновки, розглянувши також окремі депутатські поправки.
Одне з найважливіших питань – підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Бюджетний комітет запропонував доручити уряду опрацювати таку можливість, однак конкретних сум і джерел фінансування поки не визначено. Також комітет запропонував збільшити до 60 млрд грн державні гарантії для підприємств оборонної промисловості. Це не означає, що держава одразу витратить усю суму, але створює додаткові фінансові зобов'язання.
Серед інших пропозицій бюджетного комітету – додаткове фінансування оплати праці вчителів, лікування тяжких і рідкісних захворювань, протезування ветеранів та житлових програм для переселенців. Окремо комітет запропонував заборонити фінансування «Національного кешбеку» з бюджетної програми підтримки виробництва та підприємництва, на яку передбачено 9,4 млрд грн. Це не означає повного припинення кешбеку, але обмежило б одне з можливих джерел його фінансування.
Граничний дефіцит бюджету на 2027 рік у проекті становить 1,666 трлн грн, або 14,95% прогнозного ВВП. Це на 415,4 млрд грн більше, ніж передбачено бюджетом на 2026 рік з урахуванням внесених змін. Однак йдеться не лише про різницю між доходами та видатками. Державі потрібні гроші також для погашення боргів та виконання інших фінансових зобов'язань. Тому загальна потреба у фінансуванні перевищує власне бюджетний дефіцит.
Головним джерелом залишається міжнародна допомога. За даними Мінфіну, загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік становить близько $52,5 млрд. Із них $32,6 млрд станом на середину жовтня залишалися незабезпеченими. Цю суму 27 жовтня повторила в парламенті Роксолана Підласа.
Водночас у проекті бюджету заплановано зовнішні запозичення на суму близько 4,3 трлн грн. При цьому для понад 1,5 трлн грн цих коштів ще не визначено кредиторів. Уряд продовжує переговори з Євросоюзом, МВФ, Світовим банком та іншими партнерами.
Однак отримання допомоги залежить не лише від домовленостей із кредиторами, а й від виконання Україною взятих зобов'язань, зокрема ухвалення необхідних законів і проведення реформ.
Чи можна компенсувати нестачу зовнішніх коштів додатковими податками? Депутати запропонували збільшити податкові надходження більш ніж на 600 млрд грн. Однак, за інформацією Мінфіну, ці пропозиції не супроводжувалися розрахунками, які підтверджували б реальність таких надходжень.
Більше того, навіть у вже підготовленому урядом проекті частина доходів залишається під питанням. Із запланованих додаткових надходжень на 196,2 млрд грн отримання 131,3 млрд грн залежить від ухвалення нових законів. Зокрема, йдеться про зміни в оподаткуванні банків і міжнародних посилок. Якщо парламент не ухвалить ці закони, держава може недоотримати гроші, на які вже розраховує.
Інший можливий шлях – перерозподіл видатків. Зокрема, бюджетний комітет запропонував залишити витрати на оплату праці працівників органів влади та державних службовців на рівні 2026 року. Це дозволило б обмежити зростання витрат на державний апарат, хоча масштаб такої економії поки не визначено.
Залишається можливість збільшити внутрішні запозичення через продаж державних облігацій. Але й тут є обмеження. Держава вже має значні боргові зобов'язання, а кожна нова позика означає додаткові витрати на її обслуговування. До того ж внутрішні запозичення не можуть повністю замінити міжнародну допомогу.
До другого читання уряду доведеться узгодити депутатські пропозиції з реальними можливостями бюджету. Причому йдеться не лише про те, які програми отримають більше грошей. Насамперед Кабміну потрібно домовитися з міжнародними партнерами про фінансову допомогу та забезпечити надходження податків, які вже враховані в бюджетних розрахунках. Інакше навіть без додаткових депутатських витрат виконати бюджет у повному обсязі буде складно.
Вікторія Чирва
Image by Sally Jermain from Pixabay