Господарський кодекс скасовано

13 січня 2025 року. Верховна Рада ухвалила законопроект, який передбачає ліквідацію Господарського кодексу. Це рішення викликало чимало питань щодо наслідків для бізнесу, функціонування господарських судів та обов’язкової корпоратизації підприємств.

Про те, що депутати вирішили скасувати Господарський кодекс як рудимент радянської системи, eDialog писав ще у жовтні. І ось, після тривалих обговорень та внесення змін парламент ухвалив законопроект №6013 – «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Документом скасовується Господарський кодекс і вводиться обов’язкова корпоратизація для окремих державних і комунальних підприємств.

За словами співавтора проекту Олексія Мовчана, Господарський кодекс було скасовано, в тому числі, через дублювання його положень із Цивільним кодексом та невідповідність міжнародним стандартам. Замість цього запроваджується новий закон про регулювання підприємницької діяльності, що усуває такі радянські рудименти, як «господарське відання» та «оперативне управління». Адже ці терміни навіть неможливо перекласти англійською мовою, зрозумілою міжнародним партнерам.

Ключова зміна стосується корпоратизації державних та комунальних підприємств, які повинні перейти на формат товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерних товариств (АТ). У правовому полі більше не застосовуватимуться поняття державних і комунальних підприємств: усі вони мають пройти процедуру корпоратизації. Це, за словами Мовчана, підвищить прозорість та довіру міжнародних інвесторів, адже вони просто не розуміють організаційно-правових форм на кшталт комунальних підприємств.

Для державних підприємств передбачений термін у 3,5 роки для завершення реформи. На відміну від державних, для комунальних підприємств строки корпоратизації не визначені – це питання викликало гострі дискусії та спротив багатьох об’єднань українських громад, тож депутати пішли на політичний компроміс. Закон також вводить термін «узуфрукт», який запозичений із римського права і передбачає використання майна з правом отримання прибутку, але без права його відчуження чи знищення.

Корпоратизація передбачає створення наглядових рад для підвищення прозорості управління. На думку Мовчана, цей підхід реалізовується згідно з найкращими практиками управління за стандартами OECD. І за 5-7 років в Україні будуть переважно корпоратизовані підприємства, перетворені у якіснішу правову форму.

Ініціатори законопроекту пояснюють, що запровадження корпоратизації є однією з ключових умов програми Ukraine Facility. Виконання цієї програми у 2023 році принесло Україні 17,3 мільярда доларів міжнародної фінансової допомоги, що становило 40% від загального зовнішнього фінансування.

Ліквідація Господарського кодексу актуалізувала питання щодо можливих проблем для бізнесу у судових справах. Втім, автори проекту запевняють: основою для вирішення спорів стане Цивільний кодекс. Норми, яких у ньому бракує, були включені до нового закону. Зокрема, це визначення малого та середнього бізнесу, організаційно-правових форм підприємств та інші важливі положення.

Однією зі змін є врегулювання правового статусу приватних підприємств. Як зазначає Мовчан, відсутність спеціального закону для цієї категорії компаній означає, що судові справи щодо них класифікуватимуться за аналогією до товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

У процесі обговорення противники скасування Господарського кодексу застерігали, що це призведе до ліквідації господарських судів, які розглядають суперечки між компаніями. Однак у новому законі документі відсутні положення про ліквідацію господарських судів – саме вони залишаються ключовим органом у вирішенні спорів між бізнесами та продовжують виконувати свою функцію.

Законопроєкт набуде чинності через шість місяців після підписання президентом, при цьому деякі його норми мають запрацювати впродовж п’яти років.

Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay

Facebook
Twitter
LinkedIn