30 жовтня 2024 року. Верховна Рада планує скасувати Господарський кодекс України. В разі позитивного рішення парламенту це може статися до кінця року. Чому депутати вирішили ліквідувати кодекс, прийнятий ще у 2003 році, і що про це думають юристи, профільні асоціації та бізнес?
Господарський кодекс – це зведення законів, що регулюють діяльність державних та комунальних підприємств, а також містять положення про суперечки між компаніями різної форми власності. За ці 20 років чимало норм виділили в окремі закони, наприклад про банки, інтелектуальну власність, банкрутства тощо.
Закон №6013 про ліквідацію Господарського кодексу Верховна Рада ухвалила у першому читанні майже два роки тому, і лише нещодавно до цього питання знову повернулися. Економічний комітет парламенту розглянув його і рекомендував прийняти в цілому.
Ініціатори реформи вважають, що Кодекс застарів, відображає старі радянські підходи до регулювання економіки, створюючи зайве правове поле, а також значною мірою дублює Цивільний кодекс. Тому його скасування – це значний крок із дерегуляції економіки.
Ось основні нововведення проекту:
- Законопроект визнає Господарський кодекс таким, що втратив чинність, і передбачає перехід на використання Цивільного кодексу як основного для регулювання правовідносин в економіці;
- Упродовж п’яти років державні та комунальні підприємства повинні реорганізуватися у господарські товариства або бути ліквідовані;
- Скасовується право оперативного управління для майна державних і комунальних підприємств, передбачаючи перехід цього майна в оренду або на інші комерційні умови використання. Це означає, що державні та комунальні установи повинні будуть діяти як звичайні комерційні суб’єкти, орендувати або викуповувати майно, яке раніше належало державі або громаді;
- Запроваджується принцип свободи договорів у державному секторі, скасовується обов’язковість деяких соціальних і комунальних зобов’язань у договорах, що існували в Господарському кодексі;
- Скасовуються спеціальні положення для державних контрактів, зокрема, фіксована відповідальність.
Прихильники скасування Господарського кодексу України аргументують свою позицію декількома ключовими аспектами. По-перше, вони наголошують на дублюванні та колізіях норм ГК з іншими законодавчими актами, зокрема, з Цивільним кодексом. Це створює правову невизначеність, де однакові або схожі поняття регулюються різними кодексами, що призводить до зайвих ускладнень у застосуванні норм.
Друга вагома претензія до ГК стосується застарілої термінології та надмірної складності регуляторних процедур, які не відповідають сучасним реаліям економіки та міжнародним стандартам. Наприклад, термін «комерційна концесія» (аналог франчайзингу) не є загальновідомим і не сприяє інтеграції з міжнародним бізнесом.
Однак у професійному середовищі свої думки.
Так, більшість юристів вважають, що всі перекоси Господарського кодексу можна вирішити комплексним оновленням та впорядкуванням всієї регуляторної системи, для цього не обов’язково ліквідувати весь документ.
Так, правники називають кілька негативних наслідків такої радикальної реформи. Один з них – складнощі, пов’язані з реорганізацією підприємств, які можуть створити ризики для бізнесу. За різними підрахунками, за новим законом реорганізації підлягають понад 250 000 підприємств, на що на момент 2021 року потрібно було 3 млрд гривень – на переоформлення документації, прав на землю та нерухомість, різноманітні договори тощо. Сьогодні ця сума може бути ще більшою.
Ще одна проблема, на яку вказують юристи – зі скасуванням Господарського кодексу зникне низка правових норм, які не прописані більше в жодному законі. Так, справді, чимало статей, прописаних у Кодексі, дублюється з іншими законами, але є й унікальні норми. Серед них – захист від монопольних зловживань, скасування якого може призвести до значного посилення монополій та утисків прав малих та середніх підприємств.
Своє слово сказали і в Асоціації суддів господарських судів. На їхню думку, скасування Господарського кодексу може негативно вплинути на низку важливих сфер, що забезпечують стабільність економіки, особливо під час війни.
Зокрема, ризики втрати контролю над державними підприємствами та потенційні корупційні загрози, що можуть призвести до значного скорочення доходів від приватизації. Крім того, судді наголошують на тому, що ліквідація ГК може позбавити державу можливості стягувати штрафні санкції в умовах порушень державних контрактів, що в свою чергу негативно вплине на бюджетні надходження.
Також, на думку суддів, скасування Господарського кодексу несе значні ризики для державної власності, банківського сектору та економічного регулювання. Відсутність контролю над операціями з держмайном може призвести до втрати стратегічних об’єктів і збільшення корупційних загроз через нові можливості набуття власності для державних установ. Для банків це означає юридичну невизначеність, що загрожує зупинкою кредитування, ризиком рейдерства та ускладненням захисту прав кредиторів. Ліквідація кодексу також підриває антимонопольне регулювання, створюючи прогалини, що можуть призвести до монополізації ринку та нестабільності економіки.
Наразі у цьому питанні є три основні позиції. Перша – скасувати Господарський кодекс, друга – оновити його і адаптувати під сучасне законодавство, і третя – не приймати законопроект №6013 і взагалі не чіпати цю сферу, принаймні, до закінчення війни. Адепти третього підходу вважають, що у воєнних реаліях недоцільно витрачати бюджетні кошти на зміну статутів, передачу майна, перереєстрацію підприємств тощо. Враховуючи таку кількість різних думок, очевидно, що реформа не буде проходити легко і для позитивного голосування за законопроект його авторам доведеться навести вагомі аргументи.
Вікторія Чирва
Image by Gerd Altmann from Pixabay