1 вересня 2026 року. Вночі росіяни завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об'єктах «Укрзалізниці» у Києві, загинуло семеро людей. Один із цехів депо зруйнований вщент, виникли пожежі, через пошкодження інфраструктури на двох перегонах тимчасово закривали рух.
Цей удар став продовженням серії атак, через які залізниця останнім часом дедалі частіше працює з багатогодинними затримками. Причина не лише у пошкодженні колій та іншої інфраструктури. Через загрозу балістики та реактивних дронів поїзди доводиться зупиняти на маршрутах, а пасажирів у деяких випадках – евакуювати з вагонів просто у полі на кілька годин.
При цьому «Укрзалізниця» не зупиняє рух автоматично після оголошення повітряної тривоги. Рішення ухвалюють залежно від конкретної загрози: якщо вона стосується певного поїзда або ділянки, склад можуть зупинити на станції чи безпечній ділянці маршруту. Однак останнім часом таких випадків стало настільки багато, що вони спричиняють ланцюгову реакцію: запізнення одного поїзда збиває графік наступних.
Наслідки особливо гостро проявилися наприкінці серпня. Після чергових атак і численних тривог десятки поїздів відставали від графіка на рекордний час – від 8 до 15 годин. Рейсів при цьому не скасовували. Щоб швидше повернути поїзди до графіка, УЗ почала застосовувати так зване «обрізання» маршрутів: поїзд не проходить останню частину маршруту, а пасажирів пересаджують в інший склад. Клас вагонів може відрізнятися від зазначеного у квитку – компанія використовує рухомий склад, який у цей момент є в депо.
Затримки створюють ще одну проблему – скупчення людей на вокзалах. Наприкінці серпня на Центральному вокзалі Києва під час тривог одночасно чекали сотні пасажирів. Люди розміщувалися у підземному переході, на сходах, платформах, у будівлі вокзалу та на привокзальній площі. Одна з пасажирок розповідала, що приїхала з дитиною на вокзал близько 15:00 на поїзд, який мав вирушити о 16:50, але орієнтовний час відправлення перенесли приблизно на другу годину ночі.
Саме тому уряд вирішив переглянути правила роботи залізниці під час тривалих повітряних тривог. Після наради Міністерства відновлення, «Укрзалізниці», Київської міської військової адміністрації та військового командування підготували низку змін, які мають одночасно зменшити ризик для пасажирів і не допустити паралічу руху.
Одне з основних рішень – цілодобова робота вокзалів. Зараз під час тривог доступ до частини вокзальної інфраструктури може обмежуватися, через що великі групи пасажирів концентруються в укриттях та переходах. Цілодобовий режим має дозволити людям, чиї поїзди затримуються на кілька годин, залишатися на вокзалах і чекати відновлення руху у безпечніших умовах.
Другий напрямок – розосередження поїздів і пасажирів. Зокрема, пропонується уникати одночасного прибуття кількох поїздів на суміжні платформи. Таким чином на одному місці не концентруватимуться одночасно сотні людей і кілька пасажирських складів, які під час ракетної або дронової атаки стають додатковим ризиком.
Ще одна зміна стосується скорочення часу посадки та висадки. Після відбою тривоги залізниці необхідно якомога швидше відновлювати рух, оскільки кожна додаткова затримка поширюється далі мережею. За підвищеної загрози влада також розглядає можливість спрощення окремих процедур контролю, щоб пасажири могли швидше потрапляти до поїздів.
Паралельно готується диференційована система оповіщення залежно від характеру загрози. Фактично йдеться про відмову від однакової реакції транспортної системи на будь-яку повітряну тривогу. Залізниця вже працює за подібним принципом: поїзди зупиняють не через сам факт оголошення тривоги, а за інформацією про безпосередню небезпеку на конкретному маршруті. Тепер цей підхід планують розширити й формалізувати.
Окремо обговорюється зміна режиму комендантської години у Києві та Київській області. Це питання пов'язане насамперед із пасажирами поїздів, які через багатогодинні затримки прибувають до столиці вночі й фактично не мають можливості дістатися додому у встановлений час. Остаточні параметри такого рішення поки не визначені – їх мають погодити з військовими.
Зміни можуть торкнутися й міського транспорту. Під час повітряної тривоги київське метро не перевозить пасажирів мостами та відкритими ділянками, через що сполучення між лівим та правим берегами Дніпра фактично переривається, а на лівому березі зупиняється частина лінії. У КМДА розглядають можливість запускати під час затяжних тривог додаткові автобуси за маршрутами наземних ділянок метро та збільшувати кількість транспорту між лівим і правим берегами.
Поки нові правила не запроваджені, УЗ намагається компенсувати пасажирам наслідки багатогодинних збоїв. Під час серпневих затримок компанія тимчасово зробила безкоштовними платні зали очікування, на вокзалах працювали «Пункти незламності», пасажирам надавали воду та чай. На рейсах, які затримувалися більш ніж на п'ять годин, «Укрзалізниця» разом із World Central Kitchen організовувала харчування.
Пасажири, які через затримку вирішили відмовитися від поїздки або не змогли здійснити посадку, можуть повернути повну вартість квитка через сервіс претензійного повернення. Для цього необхідно подати електронну заяву, вказати номер квитка та банківські реквізити, додати підтвердні документи й підписати заяву через Дія.Підпис.
Втім, повернення грошей вирішує лише одну з проблем. Пасажирам доведеться звикати до того, що поїзд можуть зупинити посеред маршруту, на останній ділянці пересадити в інший склад, а час прибуття змістити на кілька годин. Завдання УЗ тепер – зробити цю воєнну непередбачуваність керованою, щоб кожна тривога не запускала ланцюг затримок по всій країні.