25 серпня 2026 року. Вперше з 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку дозволила обіг нових європейських біржових інвестиційних фондів (ETF). Йдеться про п'ять фондів, які інвестують в акції десятків компаній у різних країнах світу. Однак поки що рішення НКЦПФР – це радше сигнал про поступове відновлення ринку, ніж реальна можливість для масового інвестора.
ETF (Exchange-Traded Fund) – це біржовий інвестиційний фонд. Замість того щоб самостійно купувати акції десятків компаній, інвестор купує частку фонду, який уже сформував такий портфель. Вартість цієї частки змінюється разом із вартістю активів фонду, а деякі ETF також регулярно виплачують дивіденди.
До повномасштабної війни іноземні цінні папери поступово заходили на український ринок. Зокрема, НКЦПФР дозволила обіг 412 цінних паперів, що входять до індексу S&P 500. Після початку великої війни процес практично зупинився через падіння інвестиційної активності та валютні обмеження.
Усі п'ять допущених фондів належать до категорії UCITS ETF. Це європейський стандарт колективного інвестування, який передбачає обмеження концентрації активів та відокремлення майна фонду від компанії, що ним управляє. Зокрема, на папери одного емітента за загальним правилом може припадати не більше 10% активів, а для індексних фондів діють окремі ліміти, що можуть сягати 20%. Активи зберігаються незалежним депозитарієм, тому проблеми компанії-управителя самі по собі не означають втрату майна фонду.
Найбільший із допущених ETF – ірландський VGWD з активами близько €9,4 млрд. Він інвестує в компанії з високими дивідендами по всьому світу та виплачує дивіденди щокварталу. Німецький ISPA управляє приблизно €5,1 млрд і відстежує індекс 100 великих компаній з Європи, Північної Америки та Азійсько-Тихоокеанського регіону з високою дивідендною дохідністю. Серед них ABN Amro, Aegon, HP, Poste Italiane та Orlen. За останній рік вартість фонду зросла приблизно на 34%.
SPYW з активами близько €1,8 млрд орієнтується на компанії єврозони, які щонайменше десять років поспіль збільшували дивіденди. IPRP управляє приблизно €870 млн і вкладає переважно в європейську нерухомість – девелоперів, керуючі компанії та інвестиційні фонди. EUHD має близько €583 млн активів та інвестує в 50 компаній єврозони з високими дивідендами та порівняно низькою волатильністю.
Однак між дозволом регулятора та реальною можливістю купити ETF поки що залишається значна відстань. Жоден із п'яти допущених фондів наразі не обліковується в системі Центрального депозитарію України. Технічна можливість для цього існує: папери можуть зберігатися через рахунок Національного депозитарію України в міжнародній депозитарно-кліринговій системі Clearstream Banking Luxembourg.
Головна проблема – не депозитарна, а валютна. Після початку повномасштабної війни Національний банк обмежив виведення капіталу з України. Тому українська інвестиційна компанія не може просто зібрати гривні клієнтів, купити за них валюту і перерахувати її за кордон для придбання ETF.
Фактично купувати іноземні цінні папери інвесткомпанії можуть за кошти, які вже перебувають за межами України. Інший варіант – знайти власника іноземних паперів, який, навпаки, хоче завести капітал в Україну, і домовитися про операцію з ним. Але такі угоди складні й не можуть стати основою масового роздрібного ринку.
НБУ останнім часом поступово послаблює валютні обмеження. У серпні українцям дозволили купувати через банки іноземні цінні папери на суму до 200 000 грн. Проте готового масового механізму для таких операцій банки поки не запропонували. Тому учасники ринку шукають інші способи інвестувати в міжнародні активи за гривню.
Один із таких варіантів – створення українського інвестиційного фонду, який володітиме іноземними ETF, тоді як інвестори купуватимуть за гривню вже його сертифікати. Саме таку модель планує використати депозитарна установа «Альтера Фінанс», за заявою якої НКЦПФР допустила нові ETF до обігу в Україні.
У такому разі інвестору не потрібно самостійно купувати валюту та переказувати її за кордон. Вартість його інвестиції буде залежати від біржової ціни активів фонду та валютного курсу. Такий інструмент може одночасно давати доступ до міжнародного фондового ринку та частково захищати заощадження від девальвації гривні. Якщо подібні механізми запрацюють і їх почнуть пропонувати інші учасники ринку, для українців фактично з'явиться ще один спосіб вкладати гривневі заощадження в активи, вартість яких формується за межами України.
Для українського інвестора новий інструмент конкуруватиме передусім із депозитами та державними облігаціями. Головна відмінність ETF – можливість прив'язати частину заощаджень до міжнародних активів і розподілити вкладення між десятками або сотнями компаній. Заробити можна як на зростанні вартості паперів, так і на дивідендах. Крім того, оскільки вартість цих активів формується на зовнішніх ринках, гривневий результат інвестора залежатиме і від валютного курсу. Але на відміну від депозиту чи ОВДП, наперед визначеної дохідності тут немає. Під час падіння фондових ринків ETF може дешевшати, а кінцевий результат додатково зменшують комісії фонду, брокера та інших посередників.
Є й суттєва податкова різниця. Інвестиційний прибуток фізичної особи від таких інструментів оподатковується за сукупною ставкою 23% – 18% ПДФО та 5% військового збору. Натомість інвестиційний дохід фізичних осіб від ОВДП не оподатковується ПДФО та військовим збором. Тому ETF навряд чи можна вважати прямою заміною державним облігаціям. ОВДП більше підходять інвестору, якому потрібна передбачувана дохідність, тоді як ETF дають іншу можливість – диверсифікувати капітал за межами України та отримати потенційний дохід від міжнародного фондового ринку.
Кількість паперів, допущених НКЦПФР до обігу в Україні, сама по собі мало що змінить для українців. Повноцінний ринок з'явиться лише тоді, коли інвестор зможе просто і законно купувати міжнародні активи за кошти, які перебувають в Україні, а між учасниками ринку виникне конкуренція за такого клієнта.
Тому допуск п'яти європейських ETF – лише перший крок, після якого мають з’явитися зрозумілі механізми купівлі, прийнятні комісії та вибір між різними фінансовими компаніями і банками. Тільки тоді формальний доступ до європейських фондів перетвориться для українців на реальний інвестиційний інструмент.
Вікторія Чирва
Image by Peggy und Marco Lachmann-Anke from Pixabay