2 квітня 2024 року. В уряді розглядають концепцію так званого «економічного бронювання» – за сплатою податків. У суспільстві ініціативу влади охрестили «податком на боягузтво».
Як стало відомо, у планах Кабміну – забезпечити броню від мобілізації чиновникам категорії А, робітникам підприємств, установ і організацій оборонно-промислового комплексу, постачальникам для ЗСУ, працівникам поліції.
Є кілька критерій і серед бізнесменів, які можуть підлягати «економічному бронюванню». Зокрема, йдеться про працівників паливно-енергетичного комплексу та операторів зв’язку. Пропонується надати можливість бронювати працівників усім підприємствам, а не лише критично важливим, які визначив уряд. Головна умова – компанія повинна працювати в “білу” та сплачувати податки до держбюджету.
Наразі пропонується два підходи економічного бронювання. Перший – працівник має високу зарплату, з якою сплачує відповідно високі податки.
Нижня межа, яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання – 30-35 тис. грн/місяць. У такому разі податкові відрахування роботодавця та працівника становитимуть до 18 тис. грн. Другий підхід – впровадження нового спеціального податку – своєрідного військового збору. Якщо роботодавець планує подати працівника на економічну бронь, то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тис. грн. Аналогічну можливість можна надати також активним ФОПам.
Низка експертів уже підраховують, скільки грошей може заробити держава, якщо дозволить підприємствам бронювати своїх працівників щомісячно за гроші.
Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський вбачає сенс у бронюванні від мобілізації з точки зору економіки. «Якщо відкинути усі інші міркування, а просто рахувати, то дійсно треба мобілізовувати тих, хто приносить економіці найменше», – каже експерт.
“Цілком адекватною” ідеєю називає економічне бронювання і інвестиційний банкір Сергій Фурса. Адже на третьому році війни українська промисловість потерпає від браку робітників. Частково це пояснюється страхом мобілізації за офіційним місцем роботи.
“Великі заводи, такі як “Криворіжсталь”, не можуть збільшити ресурси через відсутність людей. Робітників нема через страх бути мобілізованими одразу після офіційної реєстрації на місці праці. Тому в результаті ми не отримуємо ні податків, ні мобілізованих”, – наголосив фінансист. Він визнав, що рішення буде непопулярним, але, на його погляд, “одним із правильних”. “Частка людей, які не воюють, буде завжди, то нехай чинником цього бронювання стане кількість сплачених податків”, – вважає Сергій Фурса.
Система, яка базується на добровільних внесках, може охопити усіх, хто готовий відкуповуватися від мобілізації і має на це гроші, – стверджують економісти. Однак це порушує уявлення людей про справедливість, підвищує соціальну напругу і створює ситуацію, коли, як кажуть деякі коментатори, бідні просто відмовляться воювати за багатих та фінансово забезпечених.
“День, коли ця війна офіційно стане війною бідняків, стане днем початку поразки і кінця держави, в якій поки засідає даний уряд”, – вважає військовий Роман Гасько.
Що з цього приводу каже бізнес, який готовий платити за «броньовиків»? За словами голови Advanter Group Андрія Длігача, який представив результати опитування представників бізнесу, дві третини опитаних підприємців підтримали економічне бронювання працівників із зарплатами від 30 тис. грн. «Більшість вважають, що економічне бронювання є раціональним правильним кроком, який дозволить детінізувати зарплати і збільшить надходження до бюджету», – зауважив він.Решта 35% назвали це неприпустимим, бо це означитиме, що «війна – для бідних».
«Наше моделювання показало, що пороговим значенням подальшої мобілізації чоловіків з бізнесу є показник в 15%. Якщо більш ніж 15% чоловіків буде мобілізовано ще додатково з тих, які зараз підлягають призову, починається катастрофічне падіння оборотів бізнесу», – заявив Андрій Длігач.
На його підтримку висловилися й інші експерти, які оперують цифрами:
якщо встановити межу зарплати у 30 тисяч гривень, це дозволить забронювати більш ніж півмільйона працівників, критичних для бізнесу. А це дозволить збільшити надходження до бюджету майже на 200 млрд грн.
Поки що конкретних офіційних документів з цього приводу немає. Невідомо, чи такі новації будуть внесені до законопроекту про мобілізацію, який вже котрий місяць розглядає Верховна Рада.
Член комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський запевняє, що в новому законі про мобілізацію це точно не прописано. «На мою думку, дуже мала ймовірність, що ця ініціатива буде реалізована. Бо це відверте порушення принципів рівності та напряму залежить від матеріального статку людей, і, відповідно, буде негативно сприйняте суспільством».
Однак додає, що це питання входить винятково до сфери повноважень Кабміну, тому гіпотетично може бути вирішене на підзаконному рівні.
Вікторія Чирва
Photo by StellrWeb on Unsplash