Баринова: децентралізація – шлях до  Перемоги

Згадую, як все починалося. 23 лютого в Києві ми святкували річницю створення Київської школи державного управління ім. С. Нижного, зібралися більше 700 учасників. Ми говорили про перспективи розвитку України, про виклики, які стоять перед нами, дуже обережно про можливі загрози. В той вечір ми підняли 700 прапорів України, які кожен з нас в той вечір  забрав собі додому. Ми лягали спати щасливі.  А 24 лютого зранку у мене мав  стартувати  курс «Ефективна    громада», і  саме в ту ніч у потягах з різних громад та регіонів України в  Київ до нас їхали голови громад.

О  5 годині ранку ми з чоловіком  прокинулися  від  того, що хтось  просто ломає двері. Це був  мій колега і друг Віктор Нестеренко, який  приїхав з Харкова  на день раніше, щоб підготуватися до нашого спільного заходу. Він закричав, що  війна і Харків, де залишилася його родина,  вже бомблять. Я не могла в це повірити.  Перша думка  – попередити всіх голів громад, хто їде в Київ, бо це може бути небезпечно, розвернути людей і відмінити захід.На автоматі   я почала збиратися.  Але їхати я хотіла саме в Харків, бо  перша  моя думка була, як там мама. Мама мешкала  у Харкові.

У кожного українця своя складна історія того дня. Мабуть ми не були готові до цього морально, але були вимушені згуртуватися і боротися, хто як може. 

Але тепер через рік я впевнено можу сказати – я пишаюся нашими Збройними силами, нашими хлопцями, які захистили і захищають нас від орків, іноді, нажаль, ціною свого життя. Я пишаюся  тисячами волонтерів,  своїми колегами та друзями, які мужньо всі ці 370 днів  ведуть боротьбу.

Як людина, яка останні 7 років  свого життя присвятила децентралізації та реформі місцевого самоврядування, в тому числі на  Харківщині, яка одна з перших зустріла ворога, я  пишаюся і нашими  головами громад,  працівниками місцевого самоврядування, які в цей дуже важкий захищали свої громади та координували  всю діяльність на своїх територіях – забезпечували евакуацію людей, допомогу ЗСУ – робили все можливе і не можливе.  І ці перші години та дні в таких областях , як Харківська,  Сумська, Київська, Херсонська, Запорізька, Чернігівська, були дуже важкі. Ніхто не знав, що саме робити,  але робити потрібно було негайно, не очікуючи команд зверху!

І ось саме це лідерство, лідерство голів громад по всій території України, яке виросло завдяки децентралізації, в ті перші і інші дні дозволило нам  вистояти і зберегти країну. Голови громад стояли не на життя,  а на смерть.  Не виїзжали,  а залишалися забезпечувати роботу інфраструктури, залишалися з людьми, шукали допомогу. Це було дуже не просто в той час,  думати не про свою безпеку, не про безпеку своїх близьких, а про безпеку і захист людей, які тобі довірили управління. Я ніколи не забуду, як один із голів громад  мені сказав,  що як же він  може виїхати і покинути своїх людей? Ми маємо тоді їхати тільки всі. Як же це було з одного боку гордо,  а з іншого страшно чути.

Тому сьогодні, через рік страшних випробувань вогнем, постійними  ракетними обстрілами,   руйнуванням  об’єктів, в  які було вкладено душу і гроші громади, загрозами фізичного знищення,  я пишаюся нашим українським місцевим самоврядуванням.  B першу чергу, нашими  відважними головами – жінками.

Марією Черненко – Роганською селищною головою, яка керувала громадою, саме по якій більше місяця проходила лінія фронту, і  де зупинився ворог не дійшовши до м Харкова. Галиною Мінаєвою – Чугуївською міською головою, яка  весь час особисто управляла процесами супротиву громади,  особисто виїзджала на об’єкти, де були  прильоти, прийняла значну кількість ВПО, забезпечувала роботу критичної інфраструктури, постійно шукала допомогу для жителів і продовжує це робити. Староста Кам’янецього старостинського округу Чугуївської громади – Ольга Михайлова – постійно знаходилася на території громади та координувала всю роботу, підтримувала населення, забезпечувала інформування. Я пишаюся Ольгою Козиревою – Петропавлівською сільською головою Куп’янського району, якій орки спалили машину і погрожували фізичною расправою, Іриною Карабут – Краснокутською селищною головою,  яка прийняла  в громаді величезну кількість  вимушено переміщених осіб, щоденно допомагає ЗСУ та кожен день надихає всіх своїх жителів та всіх нас  на боротьбу,  ніколи не опускає руки і навіть у такий складний час продовжує  стимулювати економічний розвиток громади, шукає нові можливості, стукає у всі двері.  

Пишаюся і головами громад- чоловіками, які одними з перших  зіткнулися з окупантами  – Геннадієм Загаруйко – Оскільським сільським головою,  який  у 2018 році під час організованої нашим Центром розвитку місцевого самоврядування  та Польсько – українською господарчою  Палатою  поїздки для голів громад  на Балтік Бізнес Форум,  задавав питання одному з міністрів Республіки Польща про переспективи членства України в ЄС. Якби ми тоді знали, як швидко це  може стати реальністю!  Але якою ціною!  Геннадій стійко управляв громадаю і боровся за Україну – допомагав евакуювати людей, забезпечував підвіз продуктів харчування. Потім вимушений був покинути територію узв’язку із загрозою фізичного знищення, але віддалено продовжував управляти процесами, кожен день записував відеозверення для жителів та підтримував їх бойовий дух.  Я пишаюся Віктором Терещенко – Великобурлуцьким селищним головою,  громада якого розташована прямо на кордоні з рф, куди вночі 24 лютого зайшла російська техніка. Але громада витримала окупацію, відроджується і планує свій розвиток.  Цей список голів – героїв дуже довгий. Тих голів  громад, які з честю  стали на захист нашого суверенітету на Харківщині  – Олег Чернобай – Пісочинський селищний голова, Сергій Зеленський – Лозівський міській голова, Валерій Скрипниченко – Валківський міський голова,  Володимир Гуртовий – Коломацький селищний голова, Олександр Єсін – Нововодолазький селищний голова, Микола Семер’янов – Малинівський селищний голова, Геннадій Король – Близнюківський селищний голова, В’ячеслав Задоренко  – Дергачівський міський голова та інші голови громад Харківщини. Обов’язково слід  згадати голів громад і інших областей, які героїчно прийняли удар   –  на Сумщини – Юрій Бова – Тростянецький міський голова, Юрій Яремчук – Краснопільський селищний голова, голови громад  Херсонщини, Запорізької області, Миколаївщини. Я пишаюся Вадимом Бойченком – Марупольським міським головою, Антолієм Федоруком – Бучанським міським головою, які пережили зі своїми громадами страшні подіїі  і постаріли за цей рік  мінімум на 10 років.

Я пишаюся і кажу слова подяки головам громад з різних областей України, які весь цей час допомагають Збройним силам України та наближають нашу Перемогу – приймали величезну кількість переселенців, вирішували складні виклики, боролися з прильотами та ДРГ, забезпечували роботу критичної інфраструктури в умовах тотального відключення світла, постійно шукають ресурси для розвитку та працюють, щоб утримати місцеву економіку.  Але, якщо бути відвертою та об’єктивною – були і такі голови, які зрадили нас всіх і Україну! Іх дуже мало, на щастя –  одиниці. Доречі, для мене це було очікувано по певним головам громад Харківщини, бо ще з часів  реформи та об’єднання  вони в певних ситуаціях вже тоді показали своє справжнє обличчя.

Тому можу сміливо сказати, децентралізація реально  допомогла нам вистояти на сьодняшній момент. Децентралізація, яка народила місцевих лідерів, відповідальних за свої села, селища і міста,   досвід якої ми вивчали у наших польських партнерів – голів гмін та міст Республіки Польща  з 2014 року та втілювали на своїх тертиоріях. І ми щиро вдячні і за цей досвід, і за підтримку протягом цього складного року  нашим основним польским партнерам –   Польсько – українській господарчій Палаті – офіційним представником якої є одна з наших  громадських оранізацій «Польсько – українська аграрана асоціація» за постійну підтримку громад України. Також наші слова подяки  Фундації  Українців в Польщі, Фундації друзів України, бурмістрам гміни –  міста Сєроцк,  Велішев. Також хочу сказати слова подяки Польському Уряду, різним організаціям та установам, які працюють у сфері  розвитку економіки  –  PAIH та іншим, кожному поляку за небайдужість і допомогу.

Разом ми зможемо Перемогти спільного ворога!  І  децентралізація  нам допоможе це робити!

Діана Баринова – голова правління Центру розвитку місцевого самоврядування, голова Польсько – української аграрної асоціації, член ради Польсько – української господарчої Палати.