26 липня 2022 року. Прийнято новий закон у сфері праці, який враховує особливості воєнного стану. Документ містить кілька новацій, частина з яких є не дуже приємною для працівників.
Одна з головних новацій закону – за тими працівниками, які були мобілізовані або уклали контракт та служать у ЗСУ, більше не зберігається заробітна плата на підприємстві. Лише посада та місце роботи. Скасування цієї норми стало справжнім полегшенням для багатьох роботодавців.
Адже раніше, згідно із законом, вони змушені були утримувати мобілізованого працівника увесь період його проходження служби. Щоправда, держава була зобов’язана компенсувати підприємству зарплату працівника, який захищає батьківщину – була навіть урядова постанова. Але потім її скасували, а законодавча норма залишилася, і компанії мусили самостійно покривати видатки на працівників, які числилися працівниками, але не могли виконувати своїх службових обов’язків через військову службу.
Крім того, згідно із законодавчими новаціями, період мобілізації та проходження строкової військової служби не включається до робочого стажу, який дає право на щорічну відпустку. Також роботодавець має право обмежити відпустку працівника тривалістю у 24 календарні дні. Якщо ця відпустка є довшою, за рішенням роботодавця надання невикористаних днів «відгулів» може бути перенесене на період після скасування воєнного стану.
Ще одна новація нового закону – більш конкретно прописано механізм припинення дії трудового договору. Оскільки були неодноразові намагання роботодавців зловживати цією нормою та використовувати її як приховане покарання працівників, прийняли рішення спеціально прописати, що призупинення дії трудового договору не може використовуватись як приховане покарання.
Так само конкретизується і прописується порядок оскарження наказу про призупинення – тепер уповноважені особи Державної служби України з питань праці можуть винести припис роботодавцю про усунення порушень в тому разі, якщо вважатимуть наказ необґрунтованим.
Загалом перевірки від Держпраці будуть проводитися в обмеженому вигляді. Вони, зокрема, стосуватимуться питань виявлення неоформлених працівників, законності припинення трудових договорів та дотримання інших вимог закону.
Також додалися нові підстави для звільнення працівників, а саме:
– Смерть роботодавця та працівника.
У разі смерті роботодавця працівник із заявою звертається до Центру зайнятості для розірвання трудового договору.
– Відсутність працівника на роботі без жодної інформації про причини відсутності понад 4 місяці поспіль.
– Неможливість забезпечення працівника роботою у зв’язку із знищенням майна роботодавця внаслідок бойових дій.
За такої причини звільнення працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку.
Ще одна важлива норма закону – на час воєнного або надзвичайного стану уся документація, пов’язана з трудовими відносинами – повідомлення, накази власника тощо – можна вести в електронній формі.
Вікторія Чирва