24 липня 2026. Близько 40 відсотків іноземців, які працюють у Польщі, виконують роботу виключно на підставі цивільно-правових договорів. Серед них – тисячі кур’єрів і водіїв, які співпрацюють із цифровими платформами, зокрема громадянки та громадяни України. До 2 грудня 2026 року Польща має імплементувати директиву ЄС про працю на цифрових платформах, яка може суттєво змінити правила їхньої роботи.
Ринок праці в Польщі дедалі більше залежить від працівників з-за кордону. За даними Головного статистичного управління Польщі (GUS), наприкінці січня в Польщі працювали 1 млн 119 тисяч іноземців. Найбільшу групу становили громадяни України – 67,7 відсотка всіх іноземців, які працюють у Польщі.
Водночас чотири з десяти працюючих іноземців виконують роботу на підставі цивільно-правових договорів. До цієї групи належать, зокрема, водії та кур’єри, які співпрацюють із службами доставки і таксі, що працюють через цифрові платформи. Мігранти стали одним із важливих елементів польської платформної економіки. Значною мірою саме вони доставляють їжу, перевозять пасажирів та виконують послуги, організація яких дедалі частіше відбувається за допомогою алгоритмів.
Для багатьох іноземців робота через платформи є одним із перших джерел доходу після приїзду до Польщі. Як зазначають дослідники Центру досліджень міграції Варшавського університету, платформна праця може бути джерелом гнучкого доходу, але водночас пов’язана з великою нестабільністю. Люди, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, не користуються частиною прав, типових для трудових відносин, таких як оплачувана відпустка, гарантії щодо робочого часу чи захист у разі припинення договору. Їхнє становище також може бути більш залежним від коливань попиту, змін алгоритмів та рішень платформ щодо доступу до застосунку.
Що саме змінить директива про працю на цифрових платформах?
Сьогодні багато водіїв і кур’єрів працюють через цифрові платформи, але формально не є їхніми працівниками. Часто вони укладають договори з партнером автопарку або іншим посередником, який співпрацює з платформою. На практиці це означає, що між застосунком, який організовує та контролює спосіб виконання послуг, і людиною, яка фактично здійснює перевезення чи доставки, існує додатковий суб’єкт.
Така модель може ускладнювати однозначне визначення того, хто є фактичним роботодавцем і хто несе відповідальність за умови праці. Водночас платформа може мати значний вплив на щоденну роботу водія чи кур’єра – встановлювати правила надання послуг, контролювати їхнє виконання, оцінювати якість роботи, впливати на розподіл замовлень або обмежувати доступ до застосунку.
Директива має забезпечити, щоб статус людини, яка працює через платформу, визначався не лише формальним змістом договору, а передусім фактичним способом організації роботи. Якщо на практиці платформа контролює працівника та керує його роботою у спосіб, характерний для трудових відносин, може виникнути презумпція, що така особа має розглядатися як працівник.
Для іноземців, які працюють кур’єрами та водіями, це може означати суттєві зміни. Отримання статусу працівника означало б доступ до більшої кількості трудових прав і соціальних гарантій, зокрема щодо робочого часу, відпустки чи захисту в разі припинення співпраці. Водночас ця зміна може мати значення і для їхньої професійної стабільності та життєвої ситуації в Польщі, особливо якщо платформна праця є їхнім основним або єдиним джерелом доходу.
Водночас представники платформної індустрії побоюються надмірного регулювання та так званого gold-plating, тобто запровадження державою-членом додаткових вимог, які виходять за межі мінімальних вимог ЄС. Представники галузі зазначають, що надто далекосяжне регулювання може збільшити витрати на ведення бізнесу та обмежити гнучкість платформної моделі. У крайньому випадку це може призвести до скорочення легальної співпраці або витіснення частини діяльності в тіньову економіку.
Тому для Польщі ключовим завданням буде знайти баланс між захистом людей, які працюють через платформи, та збереженням легальної й гнучкої моделі надання послуг.Польща зобов’язана імплементувати директиву до 2 грудня 2026 року. За кілька місяців до завершення цього терміну законодавчий процес досі не завершено.
Директива – це ще не все
У випадку іноземців сама зміна правил платформної праці не вирішить усіх проблем. Їхнє становище також залежить від доступу до легального працевлаштування, прозорих процедур легалізації перебування та можливості стабілізувати свій статус у Польщі.
Пропонуючи більш стабільні умови праці, доступ до трудових прав, зрозумілий шлях легалізації перебування та працевлаштування, а також проводячи послідовну міграційну політику, Польща може збільшити шанси на довгострокове утримання людей, які вже сьогодні відіграють важливу роль у функціонуванні її економіки.
Для мігрантів, які працюють через платформи, директива може стати не лише регулюванням ринку праці. Вона також може стати частиною ширшої дискусії про те, як Польща хоче формувати свою міграційну політику та які умови потрібні іноземцям, щоб із тимчасових працівників стати стабільною частиною польського ринку праці та суспільства.