16 червня 2026 року. Кабінет Міністрів схвалив проект нового Митного кодексу України, який має привести національне митне законодавство у відповідність до правил Європейського Союзу. Для бізнесу новий кодекс означає масштабну зміну правил зовнішньої торгівлі – від оформлення декларацій і проходження контролю до визначення митної вартості товарів та роботи вільних митних зон.
Проект побудований за логікою європейського митного законодавства і фактично адаптує до українських умов основні норми Митного кодексу ЄС. Передбачається повний перехід на європейську термінологію, процедури та підходи до адміністрування митних операцій.
Однією з головних змін стане закріплення ризик-орієнтованого підходу до контролю. Якщо раніше значна частина уваги митних органів була зосереджена на перевірці окремих поставок під час перетину кордону, то нова система робить акцент на аналізі ризиків, автоматизації та подальшому аудиті діяльності підприємств. Такий підхід давно застосовується в країнах ЄС. Він передбачає, що митниця зосереджується насамперед на операціях із підвищеним рівнем ризику, тоді як сумлінний бізнес проходить процедури швидше.
Ще одним важливим нововведенням стане уніфікація митних декларацій. Україна планує перейти на форми документів, які використовуються в Європейському Союзі. Це має спростити оформлення вантажів для компаній, що працюють на зовнішніх ринках, а також полегшити інтеграцію українських процедур у загальноєвропейські системи обміну інформацією.
Окремий блок змін стосується митної вартості товарів – питання, яке традиційно залишається одним із найбільш конфліктних у відносинах між бізнесом та митницею. Саме коригування митної вартості протягом багатьох років було причиною численних скарг та судових спорів. Новий кодекс передбачає більш чітке дотримання принципу визначення вартості на основі реальної ціни угоди. Водночас експерти по-різному оцінюють запропоновані механізми. Частина бізнес-спільноти вважає, що вони здатні обмежити можливості для суб’єктивних рішень з боку митних органів, тоді як інші фахівці застерігають, що окремі норми можуть залишити простір для широкого трактування з боку контролюючих органів.
Помітні зміни пропонуються і для вільних митних зон. Документ розширює можливості для зберігання, переробки та виробництва товарів під митним контролем, а також передбачає більш гнучкі правила використання таких територій. Очікується, що це може створити додаткові можливості для розвитку логістичних центрів і виробничих майданчиків, орієнтованих на зовнішні ринки.
Найбільш дискусійною частиною реформи стало положення про надання митним органам правоохоронних функцій. Прихильники цієї ідеї наголошують, що подібна практика існує в багатьох країнах Європейського Союзу і дозволяє ефективніше протидіяти контрабанді та митним правопорушенням.
Водночас критики застерігають від розширення силових повноважень державних органів та можливого дублювання функцій інших правоохоронних структур. Для реалізації цієї норми знадобляться додаткові зміни до чинного законодавства.
Окремим напрямом реформи стане інтеграція української митниці з електронними системами ЄС. У перспективі це має забезпечити використання спільних форматів даних, електронних процедур та механізмів інформаційного обміну між Україною та державами-членами Євросоюзу. Саме цифрова сумісність розглядається як одна з передумов майбутнього приєднання України до єдиного митного простору ЄС.
Після схвалення урядом документ має пройти розгляд у Верховній Раді. У разі ухвалення кодексу державі доведеться підготувати значну кількість підзаконних актів, адаптувати інформаційні системи та забезпечити перехід бізнесу на нові правила роботи. Загалом новий Митний кодекс має стати основою для перебудови всієї системи митного регулювання, від якої залежить робота імпортерів, експортерів, логістичних компаній та виробників, що працюють на міжнародних ринках.
За оцінками Міністерства фінансів, більшість положень нового Митного кодексу повинні запрацювати з грудня 2027 року.
Вікторія Чирва