20 березня 2025 року. Іспанія екстрадувала українського забудовника Анатолія Войцеховського, який ошукав десятки тисяч інвесторів. Його екстрадиції Україна добивалася 5 років.
Анатолій Войцеховський почав свою кар’єру у 1990-х роках минулого століття. Спочатку він діяв у Дніпрі та Сумах, потім переїхав до Києва. Створив понад 60 підприємств, об’єднаних у групу компаній «Укогруп». Через ці компанії він самовільно захоплював земельні ділянки в Києві та розпочинав будівництво без належних дозвільних документів. Загалом було зведено 42 об’єкт. Деякі з них були завершені, інші так і залишилися недобудованими, але всі споруджувалися без належних дозволів.
Потенційних інвесторів приваблювала ціна, яку пропонував Войцеховський – на 30-50% дешевше за середньоринкові ціни. Свою бізнес-модель Войцеховський вибудував за принципом фінансової піраміди: гроші покупців житла у вже розпочатих, але незавершених будівництвах спрямовувалися на старт нових проєктів. У підсумку схема збанкрутувала, а понад 10 тисяч інвесторів залишилися без квартир.
Один із найвідоміших об’єктів, збудованих за участі Войцеховського, —житловий комплекс на вул. Петропавлівській. Раніше земля, на якій було зведено будинки, належала державному інституту, що займався дослідженнями в енергетичній сфері. Афера Войцеховського призвела до того, що державне майно було втрачено, а замість планованого інституту на цій землі було збудовано новий багатоквартирний комплекс.
Крім цього, чимало проєктів Войцеховського розташовані у вкрай проблемних місцях. Наприклад, кілька житлових комплексів біля Харківського шосе збудовані просто над каналізаційним колектором, що відводить більшість стічних вод Лівого берега Києва. Один із житлових комплексів – ЖК «Панорамний» знаходиться в зоні радіаційного впливу діючого дослідницького ядерного реактора, а ЖК “Совські ставки” зведений на схилі, просто під крематорієм Байкового кладовища.
Агресивна демпінгова політика Войцеховського розлютила інших девелоперів, які працювали в більш-менш легальному полі. Під їхнім тиском міська влада почала боротьбу із забудовником: створила кадастр проблемних ЖК і заблокувала постачання будматеріалів на його майданчики.
Паралельно зростало невдоволення інвесторів, які масово виходили на мітинги та зверталися до влади. Поліція відкрила кримінальне провадження ще у 2012 році, а в 2015-му розпочалися перші серйозні перевірки. Тоді ж стало відомо, що Войцеховський вивів 150 мільйонів доларів через офшори.
У липні 2016 року його затримали, проте він одразу вийшов на волю під заставу в 14 мільйонів гривень. Наступні три роки він провів у маєтку під Києвом, а у 2020 році залишив Україну, оголосивши свої активи банкрутами.
Після цього його оголосили в міжнародний розшук. Двоє його менеджерів отримали реальні терміни – один був засуджений до 1,5 року ув’язнення, інший відбувся 5-річним умовним терміном.
Найгірше, що офіційне введення будинків Войцеховського в експлуатацію неможливе: вони зведені з порушеннями норм, не мають юридичних підстав для підключення до комунікацій. Ті інвестори, яким вдалося заселитися, стикаються з серйозними проблемами. У деяких будинках немає центрального опалення, вони змушені користуватися дровами або електрообігрівачами, що призводить до величезних рахунків за електроенергію. Частина ЖК не підключена до водопостачання та каналізації.
У 2019 році 17 незаконних об’єктів перейшли під управління АРМА, але навіть чиновники не знають, що з ними робити. У 2020 році влада планувала розробити механізм легалізації таких забудов, проте справа так і не зрушила з місця.
Єдине, чим можуть втішатися ошукані власники квартир, що Анатолію Войцеховському не вдасться вийти сухим із води. За даними Національної поліції, він перебуває з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн. Йому інкримінують розтрату майна, підроблення документів та шахрайство. Якщо скандального забудовника визнають винним, йому загрожує позбавлення волі на тривалий термін.