6 лютого 2025 року. До остаточно ухвалення готується законопроект №12089, який має на меті посилити захист прав добросовісних набувачів майна в Україні. Однак критики документу вказують на те, що ним фактично узаконюється володіння майном, яке у свій час було набуте у незаконний спосіб.
Законопроект передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України.
Зокрема:
- Встановлення 10-річного строку для оскарження неправомірного набуття власності. Після закінчення цього терміну майно не може бути витребувано від добросовісного набувача.
- Визначення моменту початку позовної давності за вимогами щодо витребування нерухомості з дня державної реєстрації права особи.
- Запровадження компенсаційного механізму для добросовісних набувачів у випадку витребування майна на користь держави або громади. Компенсація здійснюватиметься за ринковою вартістю майна.
На думку ініціаторів проекту закону, ці положення спрямовані на забезпечення стабільності права власності та захист інвесторів від можливих зловживань.
На захист документу виступає бізнес-спільнота: так, наприклад, Спілка українських підприємців наголошує, що документ був узгоджений із представниками бізнесу, Радою з питань підтримки підприємництва при Президентові України, органами виконавчої влади та Генеральною прокуратурою. І що його ухвалення створить комфортне та передбачуване середовище для розвитку бізнесу та залучення інвестицій в Україну.
Засновник Ajax Systems Олександр Конотопський нагадав, що цей проект був відповіддю на так званий «Мазепа-гейт». Як відомо, рік тому керівник інвестиційної компанії «Concorde Capital» Ігор Мазепа зазнав переслідування правоохоронців, які звинувачували його у незаконному набутті земельних ділянок понад десять років тому. Незважаючи на те, що Мазепа придбав ці землі законним шляхом і здійснив значні інвестиції в їхній розвиток, слідство поставило під сумнів правомірність початкової приватизації, що створило прецедент для можливого вилучення майна у добросовісних набувачів.
«Один з улюблених прийомів рейдерів та недобросовісних правоохоронців – почати доганяти власника землі за те, що колись 10 років тому її якось не так вивели з державної власності. Купила людина землю. Заплатила за неї гроші. Побудувала готель. До неї приходять правоохоронці і кажуть – “земля куплена погано, ми землю заберемо”. “а як же мій готель”? – питає інвестор.
Нікого не цікавить. Який результат? Чи стає суспільство багатшим? Бо отримало назад землю? Ні. Воно стає біднішим. Бо підприємці не бажають більше інвестувати», – зазначає Олександр Конотопський.
За його словами, низка гучних негативних кейсів за участю правоохоронців – це кейси, пов’язані із землею. Тому це питання має бути врегульовано, щоб потенційним інвесторам легко було будувати житло, заводи, готелі тощо.
Водночас законопроєкт зазнав критики з боку екологічних організацій та деяких експертів. Зокрема, ГО “Екодія” висловила занепокоєння, що встановлення 10-річного строку для оскарження може легалізувати незаконно приватизовані землі, включаючи екологічно цінні території, такі як землі лісового фонду та прибережні захисні смуги. Вони пропонують вилучити такі землі з-під дії цього обмеження.
Так, голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк звертає увагу, що згідно з чинним законодавством, передача у приватну власність заповідних земель, лісів та прибережних смуг можлива лише у виняткових випадках – за рішенням Кабміну або Верховної Ради. Проте на практиці ці території часто стають об’єктом земельних махінацій: лісові ділянки виділяються під котеджі, забудовується берегова лінія річок, а цінні природні території розпродаються під виглядом сільськогосподарських угідь.
«Суди та прокуратура протягом багатьох років намагаються повернути ці землі у власність держави, проте судові процеси часто затягуються. Після початку війни у 2014 році судові справи ще більше ускладнилися, оскільки недобросовісні власники та їхні юристи навчилися використовувати численні юридичні лазівки для затягування розгляду. У підсумку багаторічна праця правоохоронців, суддів та екологів може виявитися марною – достатньо лише протримати незаконно набуту ділянку 10 років, і вона автоматично стає «законною»», – пише експерт.
На його думку, зазначений законопроект закріплює схему: якщо держава не змогла повернути землю за 10 років, вона більше не може цього зробити. Ба більше, власник отримує статус «добросовісного набувача». Тобто якщо сьогодні він є фактичним порушником, то вже через рік автоматично стає законним власником.
Антикорупційні організації також не у захваті від законопроєкту, адже вважають, що його прийняття означатиме узаконення багаторічного «дерибану» природних ресурсів та відкриття нових схем збагачення. На їхню думку, в умовах війни, коли країна щодня втрачає території через бойові дії, логічно було б посилювати захист державної власності, а не навпаки – сприяти її втраті. Але якщо закон ухвалять у нинішньому вигляді, це може створити прецедент для ще масштабнішого розкрадання природних територій, а державні ресурси, замість розвитку країни, підуть на компенсаційні виплати тим, хто незаконно заволодів землею.
Тож єдиної думки щодо зазначеного законопроекту немає. Бізнес бачить у ньому гарантії стабільності, а критики – ризики легалізації сумнівних угод. Очевидно, що перед остаточним ухваленням навколо документу ще неодноразово точитимуться запеклі дискусії.
Вікторія Чирва
Image by Harry Strauss from Pixabay