23 січня 2025 року. Депутати здійснили чергову спробу створити повноцінний Адміністративний суд замість ліквідованого ОАСК, в якому розглядатимуться скарги українців та бізнесу на найвищі органи влади. Але замість проекту закону, який влаштовував міжнародний партнерів, проголосували за альтернативний, який може створити в Україні ОАСК-2.
В Україні Окружний адмінсуд став синонімом корупції, вседозволеності та безкарності суддів. Павло Вовк, колишній голова Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), відомий своєю причетністю до низки скандальних рішень та подій. У липні 2020 року НАБУ оприлюднило так звані «плівки Вовка» – записи розмов, де Павло Вовк та інші судді ОАСК обговорювали маніпуляції судовою системою для досягнення власних цілей. Вовк причетний до спроби скасування націоналізації ПриватБанку в інтересах Коломойського, відновлення на посаді голови Державної фіскальної служби Романа Насірова тощо. Попри те, що Вовку оголошено про підозру, після початку війни він щонайменше шість разів виїжджав за кордон.
Після ліквідації ОАСК його функції тимчасово виконує Київський окружний адміністративний суд (КОАС), територіальна юрисдикція якого охоплює Кїв та область.
Чому так важливо створити повноцінний адміністративний суд? Тому що саме він розглядає справи громадян та бізнесу проти ряду центральних органів влади, наприклад Кабміну та Нацбанку з вимогою скасувати їхні рішення. Крім того, під юрисдикцію цього суду також потраплятимуть оскарження конкурсів на керівника САП, директорів НАБУ та БЕБ, Голови НАЗК тощо.
У парламенті зареєстровано два законопроекти, яким передбачають створення адміністративного суду: урядовий та опозиційний, під авторством депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка. Перший передбачає створення Вищого адміністративного спеціалізованого суду, що включав би дві інстанції та працював за моделлю Вищого антикорупційного суду. Цей підхід, до речі, підтримують міжнародні партнери.
Щодо проекту Власенка, він передбачає, що важливі справи розглядатиме Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС), а для перегляду його справ буде створено ще й Київський міський апеляційний адмінсуд. Однак цей документ, на думку юристів, має низку ризиків. Зокрема, згідно з ним, судді обиратимуться без участі міжнародних експертів, що не відповідає вимогам ЄС і МВФ. Також у варіанті Власенка міститься дублювання функцій існуючих судів: документ фактично передбачає створення ще одного апеляційного адміністративного суду, хоча Апеляційний адмінсуд, юрисдикція якого охоплює Київ, вже існує.
Між тим, на створення нового адміністративного суду, із прозорими процедурами відбору суддів, які пройдуть перевірку міжнародних експертів, наполягає МВФ та міжнародні партнери. Граничний термін прийняття законопроекту про створення суду – грудень минулого року. Тобто, строк вже сплив. Між тим депутати примудрилися не лише не підтримати урядовий проект закону, схвалений міжнародними партнерами, але й прийняти у першому читанні альтернативний документ – під авторством Власенка, який вважають гіршим, ніж урядовий.
У Центрі протидії корупції критикують обидва законопроекти, підозрюючи владу у тому, що вона планує створити черговий корупційний «ОАСК» під новою вивіскою. Урядовий активістів не влаштовує з кількох причин. По-перше, в ньому планують замінити Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ), що довела свою ефективність, на Експертну Раду, куди ввійдуть лише українські фахівці. Крім того, ЦПК наголошує на відсутності прозорості у відборі суддів через закриті засідання та відсутність онлайн-трансляцій тощо. Також, за словами антикорупціонерів, урядовий законопроект виключає цілий пласт професіоналів із правом брати участь у конкурсі. Наприклад, прокурори, державні службовці категорії “В” з багаторічним досвідом у сфері права не можуть подавати свої кандидатури.
Таким чином, законопроєкт від Кабміну формально виконує вимоги міжнародних партнерів, але фактично підриває незалежність і прозорість процесу добору суддів та знижує довіру до нового суду.
Але законопроект Сергія Власенка антикорупціонерам подобається ще менше. За їхніми словами, цей документ навіть не передбачає створення нового суду, а натомість пропонує відновити функції ОАСК у вигляді Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС), зберігаючи більшість його повноважень і повністю виключаючи міжнародну участь у відборі суддів. Фактично у варіанті Власенка передбачається, що це буде звичайний міський суд, в якому працюватимуть судді низької кваліфікації з відповідними зарплатами. Між тим, питання, які мають розглядати ці судді, виходять за межі компетенції звичайного міського судді.
Отже, реформа судової системи знову опинилася під загрозою. Депутати проігнорували неідеальний, але прийнятний для міжнародних партнерів урядовий законопроект про створення Адміністративного суду, натомість проголосували за набагато гірший альтернативний. Втім, у провладній фракції «Слуга народу» стверджують, що він ще буде істотно допрацьовуватися. І до другого читання це може бути «абсолютно інший документ».