Між МВФ та бізнесом

20 січня 2025 року. Народні депутати опинилися перед дилемою: з одного боку, антикорупційні органи наполягають на скасуванні так званих «правок Лозового», цього вимагає і МВФ. З іншого боку, вони мають враховувати позицію бізнесу, який побоюється, що вилучення цих норм із законодавства дасть правоохоронцям додаткові важелі тиску на підприємців.

Нагадаємо, суть цих правок. У жовтні 2017 року тодішній народний депутат Андрій Лозовий вніс зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, які набули чинності у 2018 році. Цими змінами вводилися жорсткіші строки досудового розслідування. Згідно з ними, провадження повинно бути закрито, якщо строки розслідування сплили, крім справ про тяжкі злочини, а для пролонгування строків слідство має отримати дозвіл суду. На думку Лозового, ці норми унеможливлювали затягування кримінальних справ, зокрема стосовно бізнесу.

Однак на практиці вийшло, що завдяки цим поправкам було закрито кілька резонансних справ, а винні не понесли покарання. Наприклад, у 2020 році була закрита скандальна справа про формулу ціноутворення на вугілля, яку називали однією з найбільших корупційних схем, так звана «Роттердам+». САП та НАБУ не змогли довести справу до суду, адже строки були обмежені законодавством.

Завдяки зазначеним правкам було закрито кілька епізодів проти Ігоря Коломойського в межах справи про привласнення коштів ПриватБанку. Зміг уникнути відповідальності і заступник голови Офісу Президента Олег Татаров, якого звинувачували у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з фіктивною експертизою у будівельному проєкті. Через обмеження строків досудового розслідування справу фактично було зупинено.

Через подібні випадки НАБУ та САП наполягають на скасуванні «правок Лозового» задля ефективного розслідування корупційних справ. Вони пропонують розширити права прокурорів, зокрема дозволити їм самостійно продовжувати строки досудового розслідування без погодження зі слідчим суддею.

Скасування «правок Лозового» є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ). Уряд України до жовтня 2024 року зобов’язався виконати меморандум із МВФ, що включає скасування обов’язкового закриття проваджень після закінчення строків розслідування. На думку МВФ, ця зміна допоможе ефективніше боротися з корупцією.

Однак народні депутати наразі не поспішають з ухваленням законопроекту №12367, спрямованого на скасування «правок Лозового». Його мали внести до порядку денного ще 16 січня, однак за це проголосувало лише 185 парламентарів.

Причина такого зволікання криється у позиції бізнесу, який категорично проти скасування правок Лозового. Провідні бізнес-асоціації навіть виступили зі спільним зверненням до Верховної Ради з вимогою не ухвалювати вищезгаданий законопроект.

На думку бізнес-асоціацій, скасування «правок Лозового» відкриває шлях до безстрокових розслідувань, які можуть використовуватись не лише проти корупціонерів, а й для необґрунтованого тиску на бізнес. Таким чином, правоохоронні органи отримають необмеженими повноваженнями, а підприємці стануть «заручниками» системи, оскільки кримінальні справи триватимуть роками, а їхнє закриття стане можливим лише через суд. Це погіршить інвестиційний клімат у країні, посилюючи недовіру до правоохоронних органів.

Ключові ризики, які виділили бізнес-спільноти:

  • Загроза свавілля правоохоронців. Ухвалення змін може призвести до зловживань із боку слідчих органів, оскільки скасовується автоматичне закриття кримінальних проваджень після завершення строків досудового розслідування.
  • Порушення прав учасників процесу. Бізнес наголошує, що законопроєкти суперечать принципу презумпції невинуватості та покладають додатковий тягар доведення на сторону захисту, що руйнує принцип змагальності сторін.
  • Затягування судових справ. Зміни можуть сприяти передачі до суду навіть необґрунтованих обвинувальних актів. У такому разі сторона захисту буде змушена проходити всю процедуру судового розгляду, навіть якщо справа не має перспектив.
  • Вплив на бізнес-середовище. Продовження строків розслідувань та слідчі дії можуть паралізувати діяльність підприємств, блокувати комерційні процеси і створювати додаткову невизначеність у кримінальних провадженнях.

Підприємці і зараз, коли правки Лозового діють, скаржаться на численні неправомірні обшуки, вилучення майна та використання кримінальних справ для вимагання хабарів. Фактично жодна з резонансних справ про корупційний тиск на бізнес не була закрита, а силовики залишаються безкарними. Після їхнього скасування ситуація може погіршитися.

Для зменшення тиску правоохоронців бізнес-асоціації пропонують обмежити термін арешту майна та рахунків до 2 місяців, заборонити вилучення критично важливого для діяльності підприємств майна, надати слідчим суддям право перевіряти дії слідчих та прокурорів та встановити чіткі критерії вилучення майна та документів.

Наразі у парламенті зареєстровано чотири законопроєкти, які пропонують різні підходи до скасування «правок Лозового». Один із них – від Кабінету Міністрів, а ще три – від народних депутатів, зокрема, керівника фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Усі вони теоретично задовольняють вимоги МВФ, але в Раді не вистачає голосів навіть для винесення питання на розгляд.

Депутати розглядають можливість запропонувати МВФ замінити цю реформу на іншу ініціативу в антикорупційному напрямі. Частина з них пропонує зосередитися на збільшенні строків досудового розслідування, наприклад, з 12 до 18 місяців, залишаючи їх чітко визначеними. Інші розглядають варіант застосування змін лише до справ, підслідних НАБУ та САП, аби уникнути зловживань у справах, що стосуються бізнесу.

Однак, на думку юристів, такий підхід суперечитиме принципам єдності Кримінального процесуального кодексу. В результаті ситуація залишається складною та невирішеною. З одного боку, депутатам потрібно враховувати позицію бізнесу. З іншого – провал реформи може ускладнити співпрацю України з МВФ, який є ключовим міжнародним донором України.

Вікторія Чирва
Zdjęcie dodane przez Markus Winkler

Facebook
Twitter
LinkedIn