21 жовтня 2024 року. Україна опустилася на рекордне 150-е місце в рейтингу «економічної свободи», знову повернувшись до категорії «економічно невільних країн». На це істотно вплинули наслідки війни: зростання державних витрат, пришвидшення інфляції та обмеження в зовнішній торгівлі. Але чи тільки війна винна в тому, що Україна так «просіла» авторитетному рейтингу?
Оновлений рейтинг «Економічна свобода у світі» був нещодавно оприлюднений Канадським Інститутом Фрейзера. Важливо зазначити, що звіт робився на основі 2022 року, першого року війни. Саме в цьому фахівці вбачають головну причину такого «антирекорду».
Найбільше падіння сталось у категоріях «розмір уряду» та «доступ до надійних грошей», що фактично означає збільшення частки держави в економіці й пришвидшення інфляції.
З’ясувалося, що за два останніх роки Україна втратила 37 позицій у рейтингу, зайнявши 150-те місце. Сусіди України за рейтингом — це країни з проблемними економіками, такі як Ємен, Лівія, Іран, Аргентина, М’янма, Алжир, Сирія, Судан, Зімбабве та Венесуела. Примітно, що, попри війну, росія перебуває на 119 місці.
Ось конкретні оцінки України за ключовими компонентами економічної свободи:
- Розмір уряду: погіршення із 7,29 до 5,83.
- Правова система та права власності: погіршення із 4,58 до 4,37.
- Доступ до надійних грошей: погіршення із 6,39 до 4,68.
- Свобода міжнародної торгівлі: погіршення із 6,68 до 6,05.
- Регулювання ринку праці та бізнесу: погіршення з 5,37 до 4,67.
Варто зазначити, що найуспішнішим для України роком був 2021, напередодні війни. Тоді у рейтингу економічної свободи країна посіла 113 місце. На думку економістів, зіграли свою роль кілька факторів. Перш за все, це поступове покращення показників у таких сферах, як «Розмір державного сектору» та «Правова система і право власності». Ці покращення відбулися з 2019 року і були результатом як реальних змін в економіці, так і оновлення методології оцінки від Інституту Фрейзера. Наприклад, автори звіту почали використовувати нові джерела даних, зокрема Business Environment Rankings від Economist Intelligence Unit замість застарілих Doing Business та Global Competitiveness Report.
Ще один важливий фактор – зменшення впливу старих олігархів. Українська влада поступово ставала менш залежною від крупних бізнесменів, залучених до владних структур, що також позитивно вплинуло на економічну свободу. Попри повільний прогрес, Україна заслужила вийти з групи економічно невільних країн.
За два роки війни відбувся значний регрес – як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Найбільші втрати позицій спостерігаються в категоріях «розмір уряду» та «доступ до стабільної валюти», що свідчить про розширення ролі держави в економіці та зростання інфляції. Економісти одностайні у думці, що з початком війни державна участь в економіці України зросла, тоді як приватний сектор зменшився. Між тим, надмірний «розмір держави» в українській економіці призводить до посилення ручного регулювання, що суттєво обмежує економічну свободу і залишає менше місця для ринкових механізмів.
Цікаво, що у 2019 році розмір держави в Україні оцінювався на рівні 73 місця. У 2022 році за цією групою індикаторів Україна посіла 152-е місце з показником 4,67 бали. Тож факт одержавлення економіки країни, яка без того страждає від домінування держави, останніми роками помітно прискорився.
«Під час війни замість лібералізації, дерегулювання та розкріпачення бізнесу Уряд навпаки ускладнив регуляторне навантаження. Нагадаємо, що за оцінками Інституту воно становить ~15-17% ВВП або понад $30 млрд. З такими кайданами на ногах і руках в умовах величезних військових загроз, регулярних енергетичних блекаутів та мобілізаційного шантажу робочої сили дивом є сам факт діяльності українського бізнесу», – вважає економіст Ярослав Романчук.
Погіршення також відбулося в категорії «доступ до стабільної валюти», причиною чого стала висока інфляція. За 2022 рік інфляція в Україні досягла 26,6%, порівняно з 10% у 2021 році. Це здебільшого пов’язано з війною: руйнуванням підприємств, інфраструктури, порушенням виробничих процесів та логістичних ланцюгів, зростанням витрат на виробництво для бізнесу.
Ще одна категорія з рейтингу – свобода міжнародної торгівлі. З початком війни Україна зіткнулась з логістичними проблемами – експорт морем через блокаду портів фактично зупинився, що ускладнило транспортування зерна, металів та іншої продукції, яка йшла на експорт.
Втім, на думку деяких економістів, у низьких показниках рейтингу не варто звинувачувати винятково війну, адже чимало негативних явищ, що перешкоджають розвитку економіки, спостерігалися і до повномасштабного вторгнення.
«Спроби спихнути все на війну – не проходять. Війна впливає на масштаби, фізичні показники: зокрема, на зростання ВВП, на кількість робочої сили і т.д. Але у рейтингу економічної свободи такі абсолютні показники не оцінюються. Тут оцінюється розмір уряду (а уряд росте в Україні – незалежно від війни), верховенство права, вірніше, рівень придушення правової системи з боку держави. А в Україні держава успішно душить право – воно фактично винищено зі сфер людської діяльності», – вважає економічний експерт Сергій Рачинський.
Також він зазначає, що в Україні катастрофічна ситуація із захистом права власності та надійністю грошей – насамперед, через монополізацію державою. А регулювання бізнесу в Україні аналітик назвав не просто надмірним, а «абсурдним».
Всі ці фактори впливають на те, що Україна опинилася у рейтингу найменш економічно вільних країн. Економісти не приховують песимізму: на їхню думку, за результатами 2023 та 2024 років наша держава залишатиметься на найнижчих щаблях рейтингу економічної свободи.