14 жовтня 2024 року. Після чотирирічної перерви Міністерство економіки України відновило проєкт «інвестиційних нянь». Перші дві спеціальні інвестиційні угоди вже підписано: державну підтримку отримають проєкт агропромислової компанії «Астарта» та аквапарк у Буковелі.
Проєкт компанії «Астарта» у Полтавській області передбачає будівництво заводу з поглибленої переробки сої, що вироблятиме соєвий протеїновий концентрат, який раніше не виготовлявся в Україні. Загальний обсяг інвестицій сягає понад €76 млн, а на заводі планується створення 110 нових робочих місць. За оцінками Мінекономіки, проєкт має принести до 2032 року податкові надходження у розмірі 3,8 млрд грн.
Другий проєкт, який отримав державну підтримку – аквапарк у Буковелі, власниками якого є дружина та син депутата Ігоря Палиці. За планом, проєкт забезпечить 82 робочих місця, а щомісячні податкові надходження становитимуть близько 470 тисяч гривень.
Нагадаємо, законодавчі засади для реалізації програми «інвестнянь» було ухвалено в 2021 році. Цей інститут був створений на базі державного агентства UkraineInvest і діє на підставі Закону про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями. Кінцевою метою інвестиційної няні оголошувалося залучення великих іноземних інвесторів, які вкладають понад 20 млн євро і створюють не менше 80 робочих місць. Для таких інвесторів призначається спеціальний менеджер, який допомагає їм орієнтуватися в державних процесах, надає консультації та сприяє у вирішенні адміністративних питань.
Спочатку проєкт сприйняли з ентузіазмом: понад 20 охочих подали заявки на участь у програмі, загальна сума планованих інвестицій склала близько 2 млрд доларів. Однак конкретних помітних прикладів успішної реалізації програми на той момент не було.
З низки різних причин, в тому числі, повномасштабне вторгнення, проєкт був тимчасово припинений. У 2023-му критерії для інвесторів були оновлені за допомогою окремого закону, спрощуючи процес для потенційних учасників. Зокрема, було істотно знижено «поріг входу» для інвестицій – з 20 млн до 8 млн, а також пом’якшені умови щодо кількості співпробітників та розміру їхніх зарплат.
Так, згідно з оновленим законом, для участі у програмі компанії повинні реалізовувати проєкти у пріоритетних галузях, таких як переробна промисловість, видобуток корисних копалин, охорона здоров’я, культура, туризм та спорт. Крім цього, компанії не повинні мати зв’язків із державою-агресором або мати податкові борги.
Натомість держава пропонує вигідні умови для інвесторів, серед яких – звільнення від ввізного мита на нове обладнання, звільнення від імпортного ПДВ на це обладнання, а також звільнення від податку на прибуток терміном до п’яти років. Загальна компенсація від держави може становити до 30% від обсягу інвестицій, що значно знижує фінансове навантаження на інвесторів.
Згідно з процедурою затвердження проєктів, інтересант повинен звернутися із заявкою до UkraineInvest, потім проєкт подається на оцінку до Мінекономіки, згодом його затверджують інші міністерства та відомства, зокрема Мінфін, Мін’юст та Антимонопольний комітет. Усі ці етапи дозволяють визначити економічну та соціальну доцільність проєкту. В разі успішного проходження усіх етапів укладається спеціальний інвестиційний договір.
У 2024 році на підтримку подібних проєктів у бюджеті передбачено 3 млрд грн. Мінекономіки розраховує на аналогічне фінансування і в 2025 році, підкреслюючи важливість підтримки парламентом цього напряму.
Варто зазначити, що проєкт «інвестиційні няні» отримав чимало критики. Експерти вказували на те, що більшість інвестиційних бар’єрів пов’язана не стільки з відсутністю допомоги від державних менеджерів, скільки з корупцією, недосконалістю правової системи, бюрократією та непередбачуваністю державної політики. Основна претензія бізнесу звучала так: нам не потрібні інвестиційні няні, припиніть тиск на бізнес. Адже саме свавілля правоохоронних та контролюючих органів, на думку бізнес-спільноти, є найбільшою перешкодою для розвитку та стабільності підприємництва в Україні.
Втім, у Міністерстві економіки налаштовані оптимістично. За їхніми розрахунками, перші проєкти стимулюють інших підприємців інвестувати.
«Крім очевидного економічного ефекту є ще й інший вплив – старт програми підтримки проєктів зі значними інвестиціями є сигналом для інвесторів, що не потрібно чекати завершення війни, вкладати в Україну можна вже зараз», – каже перший віце-премʼєр-міністр Юлія Свириденко.