7 жовтня 2024 року. Вперше в історії України викривач корупції отримав винагороду. Відповідне рішення ухвалила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Попри те, що на офіційному сайті НАЗК не вказано ані особи викривача, ані суми виплати, журналістам вдалося з’ясувати усі деталі.
Отже, йдеться про військовослужбовця Андрія Бойка, який у 2020—2021 роках був директором департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України. У 2021 році він звернувся із заявою до НАЗК із заявою про корупційний злочин: йому пропонували хабар у 24 мільйони гривень за позитивний висновок щодо робіт, які певна компанія провела на замовлення Міноборони. Якби він погодився на оборудки, це дозволило б компанії не лише отримати оплату у понад 400 мільйонів гривень за облаштування спецобʼєкта, але й розраховувати на подальші договори з Міноборони.
У березні 2023 року за цією справою було засуджено начальника одного з управлінь Міноборони – Дмитра Комаху, який отримав 4,5 роки ув’язнення. Попри те, що Бойко звертався до НАЗК із заявою про виплату винагороди за повідомлення про корупційний злочин, суд йому спочатку відмовив. В якості аргументу для відмови наводилося те, що Бойко офіційно повідомив про виявлений злочин у межах своїх службових повноважень, тому права на винагороду не має.
Військовослужбовець подав апеляційну скаргу, яку наприкінці 2023 року задовольнила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, присудивши йому виплату у розмірі 1,68 млн гривень, яку він, згідно з повідомленням НАЗК, вже отримав.
Як зазначено у статті 53-7 Закону України «Про запобігання корупції», викривач може розраховувати на 10% від грошового розміру збитків чи предмету корупційного злочину. Проте ця сума не може перевищувати трьох тисяч мінімальних зарплат, визначених на час скоєння злочину. Таке нововведення запрацювало в Україні ще у 2019 році, але до реальних виплат дійшло лише зараз через відсутність регульованих процедур.
Нагадаємо, минулого року НАЗК оголосило про запровадження порталу викривачів корупції, про що писав eDialog. На момент написання матеріалу на порталі зареєстровано понад 4 тисячі справ, з яких більше 600 перебувають у роботі.
Щоб отримати статус викривача, людина повинна відповідати певним вимогам. Зокрема, надана нею інформація має бути правдивою і такою, що підтверджує факт корупційного порушення. Інформація повинна стосуватися роботи, служби, громадської чи наукової діяльності особи. Важливо, щоб викривач повідомив про факт корупції добровільно і безпосередньо уповноваженим органам.
Між тим, в НАЗК наголошують, що в Україні існують проблеми з визначенням терміну “викривач корупції” в законодавстві, оскільки різні закони (Закон України «Про запобігання корупції» та Кримінальний процесуальний кодекс) надають різні трактування цього поняття. Через це виникають труднощі з наданням викривачам належного правового статусу, захисту та гарантій. Наприклад, люди, які повідомляють про корупцію, можуть мати обмежений доступ до інформації про розслідування або навіть залишатися без захисту від переслідування на роботі.
Щоб вирішити цю проблему, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробляє новий законопроект, який пропонує узгодити визначення терміну “викривач” в різних законах. Це дозволить надавати викривачам однаковий захист та можливість отримувати винагороду, а також зробить процес розслідування більш прозорим і менш залежним від суб’єктивного ставлення слідчих.
До речі, у своєму прагненні боротися з корупцією за допомогою викривачів Україна приєдналася до світових практик виплати винагород таким людям. Наприклад, у США такий підхід давно працює: за американським законом викривачі можуть отримати 15-25% від вилучених коштів. Інші країни, як Литва, Чорногорія та Південна Корея, також використовують різноманітні механізми, що заохочують громадян до повідомлення про корупцію.
Такий підхід знаходить відгук у суспільстві: за результатами дослідження «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення», рівень схвалення українським суспільством активного протидії корупції значно зріс — від 71% у 2021 році до 81% у 2023 році. Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).
Відтепер в Україні з’явився перший прецедент реальної виплати, і це, безсумнівно, дає новий імпульс інституту викривання, який може стати ефективним інструментом у боротьбі з корупцією. За словами очільника НАЗК Віктора Павлущика, перша в історії українського інституту викривання виплата стала можливою завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з реалізації антикорупційних стратегій. Підкреслив, що питання врегулювання подальших виплат винагороди викривачам є пріоритетним для НАЗК, зазначив, що нинішня виплата – це тільки перший крок і анонсував «нові кейси з виплатами, які вже на підході».
Вікторія Чирва
Image by Leopold Böttcher from Pixabay