8 квітня 2024 року. «Газова справа» колишнього регіонала Олександра Онищенка, розслідування якої тягнулося роками, нарешті завершилася вироком – 15 років в’язниці. Та справедливість усе одно відкладена, адже Онищенко вже багато років переховується за кордоном. Він ігнорує слідство й повномасштабну війну. Дізнавшись про заочний арешт, заявив, що має намір подавати апеляцію на рішення ВАКС, а згодом оскаржуватиме «газову справу» в європейських судах.
«Газова справа» тривала понад 4 роки, і нарешті, вирок винесено: Олександр Онищенко засуджений на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, його фінансова директорка Олена Павленко – до 12 років ув’язнення з такою ж конфіскацією.
Правоохоронці довели, що колишній депутат причетний до незаконного привласнення 740 мільйонів гривень: разом зі спільниками він продавав газ підприємству “Укргазвидобування” за допомогою кількох своїх компаній через неіснуючі біржі. У результаті держава зазнала збитків на 1,613 мільярда гривень. У Центрі протидії корупції вважають, що це одна з наймасштабніших корупційних схем в історії України.
Загалом у цій справі статус обвинувачених або засуджених мають близько 30 осіб. Обвинувальний акт прокурори САП скерували до суду ще в лютому 2019 року. Після поневірянь по судах Києва справа потрапила до ВАКС. Судді вивчили кілька сотень томів матеріалів, допитати свідків обвинувачення та дослідити усі докази захисту.
Вони всі отримали підозри, а восьмеро визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості.
Було заарештовано €6 млн, літак, офіс злочинної організації, 10 квартир, дев’ять будинків, 10 земельних ділянок, 11 автомобілів, 39 банківських рахунків на загальну суму 315 млн грн.
Ще у 2016 році Національне антикорупційне бюро оголосило Онищенку підозру в завданні збитків держпідприємству “Укргазвидобування” на понад 1,6 млрд грн через продаж газу за заниженими цінами. Через одну зі справ, яка стосується зловживань під час продажу газу, видобутого за участю компанії «Укргазвидобування», парламент зняв з Онищенка недоторканність і дав згоду на його затримання. Але здійснити це так і не вдалося: парламентар зміг покинути Україну.
Спершу Онищенко перебував у Німеччині, де під вартою чекав на екстрадицію в Україну. Та німецький суд у травні 2020 року відмовив в екстрадиції, пославшись на те, що в такому разі “не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах”. Буквально через рік Онищенка внесли до санкційного списку за участь у “російській мережі втручання у вибори президента США”. У жовтні того ж року стало відомо, що він отримав російське громадянство.
Одна зі скандальних сторінок біографії газового магната – так звані «плівки Онищенка». Певний період часу Олександр Онищенко був близьким соратником екс-президента Петра Порошенка і, за його словами, виконував для глави держави різні специфічні доручення. Починаючи зі спроб переконати депутатів з різних фракцій голосувати за той чи інший закон, закінчуючи масштабною медійною атакою, яка закінчилася відставкою тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. За словами Онищенка, він записував розмови з Порошенком в кабінеті президента на диктофон, вбудований у наручний годинник.
Плівки Онищенко оприлюднив у 2018 році. На деяких записах Порошенко обговорює з Онищенком можливість закриття кримінальних справ проти екс-міністра екології Миколи Злочевського. На інших – погрожує самому Онищенку заведенням кримінальної справи, якщо той не забезпечить позитивне голосування за потрібні законопроекти.
В Адміністрації тодішнього президента Порошенка плівки визнали фейком. А згодом вийшла книга Онищенка «Петро П’ятий», в якій він навів чимало фактів, що виставляють колишнього президента корупціонером та дискредитують його. Це сталося за кілька місяців до президентських виборів, які Порошенко програв.
Чи є шанс, що вирок Онищенка буде виконаний, і колишній нардеп відсидить свої 15 років? Наразі він не перебуває у міжнародному розшуку, оскільки ще у 2017 році Інтерпол відмовився оголошувати його розшукуваним, враховуючи, що Онищенко постійно заявляє про політичний тиск з боку української влади.
Юристи стверджують, що Україна має два шляхи домогтися здійснення покарання для газового магната: або попросити Німеччину екстрадувати засудженого, або виконати вирок на її території. У будь-якому випадку, вирок ще не набув законної сили, адже напевно захист колишнього нардепа подаватиме апеляцію.
Вікторія Чирва
Photo by Tingey Injury Law Firm on Unsplash