31 січня 2024 року. Кабінет міністрів подав до Ради оновлений варіант законопроекту про мобілізацію. Попередня версія, нагадаємо, викликала чимало обурення серед українців та була відхилена. Чи задовольнить нова редакція суспільство після двох років великої війни?
Наразі розпочалось активне обговорення основних засад мобілізаційного законопроекту. У разі ухвалення запропонованого урядом документу на законодавчому рівні буде затверджено мінімальний розмір грошового забезпечення для військовослужбовців у 20 тисяч гривень. При цьому на період воєнного стану вони отримуватимуть також додаткову грошову винагороду у розмірі від 30 до 100 тисяч гривень.
Ще одне нововведення: у разі ухвалення закону буде визначено чіткий термін служби під час дії правового режиму воєнного стану.
До війська не призиватимуть людей з інвалідністю будь-якої групи. А добровольці по мобілізації отримають відстрочку строком на два місяці. За цей час вони мають підготуватися до призову та завершити нагальні справи вдома.
Унормує новий закон і питання відпусток для військових під час війни. Поки триває воєнний стан, кожен військовослужбовець матиме право на щорічну основну відпустку. Якщо її надають частинами, кожна з частин не може бути меншою від 15 календарних днів.
Для військових, які побували у ворожому полоні і після звільнення вирішили продовжити службу у війську, законопроект пропонує затвердити додаткову відпустку строком на 90 днів – зі збереженням грошового забезпечення.
В уряді також пропонують спростити процедуру оновлення даних військовозобов’язаних громадян. Для цього українцям не треба відвідувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Альтернативою стане онлайн-оновлення в особистому кабінеті на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” або у ЦНАП.
Головне у запропонованому варіанті: влада хоче зробити військовий облік для всіх. При цьому державні службовці можуть забути про відстрочку від призову. Бронь буде виділятися в відсотках та залежатиме від структури держоргану.
Серед новацій – обов’язкове двох-тримісячне навчання військовозобов’язаних після мобілізації. Разом з тим хочуть скасувати строкову службу. А замість цього впровадити базову військову підготовку. Це стосуватиметься людей 18-24 років. Термін навчання складатиме 5 місяців, а українець сам обиратиме, коли його проходити. При цьому законопроект передбачає, що на час проходження громадянином базової військової підготовки за ним зберігається робоче місце.
Бронь від мобілізації отримають голови міських, селищних рад, територіальних громад. А ось серед військовозобов’язаних представників органів місцевого самоврядування забронювати можна не більше 50%.
Документ знизить призовний вік з 27 до 25 років, обмежить можливість ухилянтів отримувати кредити або купувати нерухомість. До того ж на місцеві органи влади покладуть більшу відповідальність за організацію призову.
Дуже важливо, що у разі ухвалення законопроекту нарешті буде врегулювано питання звільнення з військової служби військовослужбовців, що вже задіяні у відсічі збройної агресії РФ. Підставою для звільнення визначено безперервну службу під час дії режиму воєнного стану упродовж 36 місяців.
І ще одне питання, яке турбує українців: чи призиватимуть до лав ЗСУ жінок? Згідно з текстом законопроекту, взяттю на військовий облік підлягають жінки, що є придатними до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, де здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.
Передбачається, що військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років зобов’яжуть носити з собою військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу представника ТЦК, поліції чи ДПСУ. Цей обов’язок буде покладено як на громадян, що перебувають на військовому обліку, так і на тих, хто з нього знятий.
Перспективи ухвалення оновленого законопроекту досить нечіткі. Його можуть почати розглядати у Верховній Раді тільки 6 лютого, а ухвалити – не раніше 22 лютого. Потім документ має підписати президент України. Депутати прогнозують, що раніше березня закон не набере чинності.
Треба зважати й на ту обставину, що обов’язково має відбутися засідання парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на якому повинно бути ухвалене рішення підтримати або запропоновану урядову версію, або якусь альтернативну. І це теж не сприятиме прискореному розгляду законопроекту депутатами.
Голова фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський коментує варіант мобілізаційного документу:
“Це гаряча картопля. Політичне керівництво вирішило уникнути питання мобілізації протягом більшої частини війни. Але після двох років війни, коли війська виснажені, ігнорувати його не можна, і саме зараз хтось має нести політичну відповідальність”.
В експертному середовищі зауважують, що в запропонованому законопроекті не вказано, скільки українців візьмуть до війська. Полковник у відставці Віктор Кевлюк зауважує, що законопроект «спеціально спрямований на сприяння призову сотень тисяч людей. Однак точної кількості не озвучив.
Вікторія Чирва
Photo by Kenny Eliason on Unsplash