15 січня 2024 року. Бюро економічної безпеки потребує перезавантаження. На цьому наполягають європейські партнери, це розуміють і всередині країни. Однак схоже на те, що цей процес супроводжуватиметься скандалами: експерти вже розкритикували законопроект, спрямований на модернізацію Бюро, запідозривши, що таким чином Офіс президента хоче підпорядкувати його собі.
З самого початку Бюро економічної безпеки було покликане, по-перше, перебрати на себе дублюючі функції з інших правоохоронних органів, по-друге – стати аналітичним органом для попередження та ефективного розслідування економічних злочинів. На жаль, мало не з самого початку БЕБ отримало репутацію вкрай неефективного і корумпованого відомства. Не в останню чергу через першого керівника Бюро – Вадима Мельника, який і сам раніше працював у податковій службі, яка відзначилася тиском на бізнес, і перетягнув до БЕБ десятки старих кадрів.
Така низька ефективність нового органу поставила його існування під загрозу: були навіть ідеї взагалі закрити Бюро. Але відомству дали останній шанс на перезапуск, адже країні потрібен орган досудового розслідування з аналітичною функцією, який опікуватиметься економічними розслідуваннями.
На початку грудня минулого року у черговому меморандумі Україна підтвердила МВФ свій намір ухвалити цивілізований закон про БЕБ, який «буде спрямований на створення правового підґрунтя для функціонування БЕБ з метою розвитку відкритого, прозорого та конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу; посилення вимог до конкурсної комісії; запровадження контрактної системи для працівників; розроблення механізму атестації персоналу». І це вже не просто обіцянка, а структурний маяк, з терміном реалізації кінець червня 2024 року.
Варто зазначити, що такий законопроект був розроблений і навіть затверджений фінансовим комітетом ВРУ ще у жовтні минулого року. Він передбачав перезавантаження БЕБ, а саме – відбір нового керівника за прозорим конкурсом та переатестацію ключового персоналу.
Повне перезавантаження БЕБ, податкової і митниці здатне дати бюджету до 200 млрд грн, переконують аналітики, які ознайомились з документом, запропонованим депутатами і, що вкрай важливо, підтриманий міжнародними організаціями, перш за все МВФ. Одна з проблем, які 2024-й успадкував від 2023-го, — Україні щомісяця потрібні мільярди доларів та євро від МВФ, США та ЄС. Аби надходження допомоги не загальмувались, країна має виконувати їхні умови. Одна з умов, або структурних маяків – перезавантаження Бюро економічної безпеки.
На цьому наполягає не тільки МВФ. Наприклад, план Євросоюзу Ukraine Facility, за яким Україна сподівається отримати 50 млрд євро протягом чотирьох років, також включає перезавантаження БЕБ. І з такими ж формулюваннями, на які влада підписалась у меморандумі з МВФ. І також із дедлайном на червень 2024 року. У «списку пріоритетних реформ» для Києва від Джо Байдена теж є пункт про БЕБ: «Провести відкритий, конкурентний та заснований на професійних досягненнях відбір нового керівництва та обов’язкову переатестацію персоналу БЕБ. Створити авторитетний дисциплінарний комітет та замінити співробітників, які не відповідають етичним та професійним стандартам».
Захід вимагає не просто перезавантаження, а доведення ідеї створення БЕБ до її початкового варіанту — передачі на користь Бюро слідчих функцій у економічних злочинах від інших органів правосуддя, за винятком НАБУ. І з такими формулюваннями начебто уряд погоджується. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль стверджує, що лише в НАБУ та БЕБ будуть повноваження здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності бізнесу. Начебто повністю пропонується виключити СБУ та Національну поліцію з переліку органів, які можуть здійснювати фінансовий контроль.
Однак 29 грудня до Ради внесли інший документ за ініціативи уряду. І теж про перезавантаження діяльності Бюро. Цей законопроект викликав неоднозначну реакцію і серед депутатів, і серед громадськості, і серед зарубіжних партнерів.
Зокрема, центр протидії корупції занепокоєний появою урядового документу. Його активісти вважають, що «реформа БЕБ буде заблокована, а Банкова збереже свій контроль над органом». Керівник Центру Віталій Шабунін запевняє, що «уряд затвердив законопроект, яким зберігає контроль Олега Татарова над БЕБ для подальших знущань над українським бізнесом». Адже в ньому немає норми щодо очищення бюро від недоброчесних працівників, а функція переатестації переходить до Кабінету міністрів. І якщо буде ухвалено законопроект Кабміну, може загальмуватися не лише надходження західної фінансової допомоги, а й просування України до Євросоюзу.
Перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк стверджує, що за цим законопроектом стоять заступники керівника ОП Олег Татаров та Ростислав Шурма. “Черговий максимально зухвалий кидок міжнародних партнерів, які прямо вимагають реального перезавантаження БЕБ, а не його імітації. Реакцію міжнародників і наслідки такого рішення легко уявити”, — обурюється Железняк і пророкує «самогубство» для України.
Чий законопроект переможе при розгляді у парламенті, спрогнозувати важко. Однак про нагальну необхідність реформувати Бюро економічної безпеки говорять і в Раді, і в уряді.
За 2023 рік БЕБ забезпечило відшкодування у розмірі 544, 4 млн, натомість утримання органу коштувало держбюджету 757, 9 млн грн. Про це свідчить дайджест про роботу БЕБ, на який посилається народний депутат Ярослав Железняк, наводячи його результативність, зокрема, у гральному бізнесі. За 11 місяців 2023 року БЕБ закрило тільки 6 кримінальних справ щодо нелегального грального бізнесу, з яких тільки 2 дійшли до суду.
Вікторія Чирва
Photo by Marcel Strauß on Unsplash