У Борисполі тестують «політику відновлення»

У повідомленні керівництва аеропорту зазначено, що це вже четвертий успішний перегін повітряного судна з аеропорту “Бориспіль” з початку війни, який відбувся попри закриття повітряного простору. Під час перельоту борту дотримувалися усіх заходів безпеки.

Також в “Борисполі” повідомили, що в Україні реалізується комплексна концепція архітектури безпеки, спрямована на забезпечення необхідних стандартів авіаційної безпеки та безпеки польотів в умовах воєнного стану.

“Даний технічний перегін повітряного судна в Борисполі не лише сприяє тестуванню політики відновлення, але також є стратегічним кроком для українських авіакомпаній, допомагаючи їм знижувати витрати та покращувати шанси виживання в ускладненому авіаційному середовищі”, – говориться у повідомленні. Відповідно, розглядається сценарій відновлення регулярних польотів, щойно це дозволить відповідна оцінка ризиків.

Про те, що «Бориспіль» невдовзі зможе приймати та відправляти пасажирські рейси, говорять і у керівництві Офісу президента.

“Посилення ППО стане запорукою відновлення. Для відновлення України потрібна надійна парасолька. Зокрема, її посилення дозволить нам знову відкрити один з аеропортів України. Ми вже працюємо над цим із нашими партнерами. Це ознака того, що наближається переламний момент у війні. Наступний рік стане вирішальним у цьому відношенні”, – заявив глава ОП Андрій Єрмак.

І хоча очільник Офісу президента  не назвав конкретних часових рамок відкриття аеропорту, проте з контексту його виступу можна зрозуміти, що йдеться про роботу цивільного аеропорту ще до закінчення війни з Росією.

На підсумковій прес-конференції про відновлення польотів цивільної авіації згадав і Володимир Зеленський: “Бориспіль — це як Чорне море. Його відкриття — це перемога українського ППО. Це говоритиме про те, що Україна перемагає. Це дуже серйозний та потужний економічний крок. Ми ставимо таке питання нашим колегам і знаємо, що конкретно нам потрібно».

Експерти вже відреагували на такі заяви. Перш ніж розглядати відкриття летовища у найближчому майбутньому, треба продумати численні ризики і перш за все оцінити головне – наскільки реальним є забезпечити захист цивільного борту, коли ворог цілить буквально у різні куточки неба?

“Жодна країна в світі не мала такого досвіду роботи аеропортів, в яких на сьогоднішній день перебуває Україна. Найближчий приклад, який наводили – це досвід Ізраїлю, але ми розуміємо, що він абсолютно не є коректним в порівнянні з Україною, через те, що рівень загроз і масштаби технічних можливостей ворога він є неспівмірним”, – каже авіаційний експерт Богдан Долінце.

Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що наразі вже розглядається кілька пропозицій, як «оживити» небо. Однак всі варіанти, які розглядаються фахівцями, мусять включати вирішення чотирьох ключових аспектів, стверджує Данілов. Ці аспекти включають захист летовищ, підготовку та сертифікацію інфраструктури, використання механізму страхування та вибір авіакомпанії, що буде здійснювати перельоти. Секретар РНБО сподівається, що вже наступного року питання відновлення цивільних польотів  «зрушить з мертвої точки».

Втім, авіаційні експерти налаштовані не так оптимістично: вони вважають, що відновлення цивільних польотів – поки примарна перспектива, зважаючи на підступність ворога. Повністю врахувати всі ризики в умовах повномасштабної війни – складно. У даному випадку слід зважати ще й на таку обставину. Українські авіакомпанії зазвичай брали літаки в лізинг за кордоном. Іноземні власники повітряних суден ще до початку повномасштабного вторгнення рф почали відкликати літаки до Європи. То хто з них наважиться віддати авіалайнери, щоб літати в Україну під час війни? – запитує генеральний директор Bees Airline Євген Хайнацький.

«Якщо усі запроваджені Україною заходи дозволять нам мати хоча б 90% певності щодо безпечності польоту, ми літатимемо», – запевняє очільник компанії.

Навіть якщо Україна завтра відкриє свій повітряний простір, це не означає автоматичного дозволу для іноземних компаній літати в Україну, доки їхня національна влада цю заборону не скасує. З точки зору іноземних перевізників питання на сьогоднішній день виглядає абсолютно неможливим. Єдиний можливий варіант почати польоти після відкриття повітряного авіа простору – це виключно українськими авіаперевізниками, які мають літаки і персонал, що має відповідні сертифікати. Треба зважати й на те, що за 2 з половиною роки частина персоналу втратила ці сертифікати, їх необхідно повторно навчати, вважають провідні авіаційні експерти.

Та навіть якщо й буде кому літати, слід мати чіткий план дій персоналу на борту і в приміщенні летовища на випадок повітряної тривоги. “Якихось інструкцій чи правил – яким чином діяти на державному рівні, принаймні офіційно, не приймалося, – пояснює юристка з авіаційного права Марія Терещенко. – Повинен бути запасний аеродром. Якщо ми зараз говоримо про аеропорт “Бориспіль”, то потрібно, напевно узгоджувати з нашими польськими колегами, щоб ці літаки могли приземлитися в польському аеропорту і пасажири перебували у безпеці”.

У мирний час для прийому найпоширеніших літаків Boeing 737 чи Airbus А320 були готові аеропорти «Бориспіль», «Львів», «Одеса» та «Харків». Та про останні два в умовах бойових дій говорити немає сенсу: ворожі ракети надто легко до них дістають. У свою чергу, у прес-службі SkyUp зазначають, що всі аеропорти на території України перебувають в зоні ризику ураження російськими ракетами.

«Ви бачите, що долітає усюди, в будь-якій точці країни можуть з’явитися ракети, ворожі дрони. Скільки летить «Кинджал», всі прекрасно знають», — так відреагував на пропозицію відновити авіапольоти під час війни речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.Відтак плани про відкрите небо для цивільних польотів поки що залишаються мріями.

Вікторія Чирва
Photo by Philip Myrtorp on Unsplash