26 жовтня 2023 року. Українці, що мають бізнес за кордоном, повинні сповістити про це податкові служби і подати звіт. Йдеться про дотримання вимог законодавства у сфері контрольованих іноземних компаній – КІК. Влада в такий спосіб прагне наповнити бюджет та привести законодавче поле у відповідність до вимог ЄС. Бізнес-спільнота у відповідь наголошує, що декларування КІК не призведе до зростання податків, а лиш спричинить відтік підприємців через зростання тиску на них.
У чому суть конфлікту? Йдеться про те, що кожен українець, який має за кордоном власну чи «підконтрольну» компанію (тобто компанію, в якій має істотну частку або якою фактично керує), повинен щороку звітувати про таку компанію в Україні. КІК-звітність подається до податкових органів разом із персональною податковою декларацією особи-контролера (якщо йдеться про фізичну особу) та містить, зокрема, інформацію про дохід компанії-КІК.
Дуже мала частка тих, хто відзвітував по своїх контрольованих компаніях уже цього року. Переважна більшість українців – власників іноземних компаній повинні подати таку звітність до 1 травня 2024 року.
Українські підприємці просять відкласти звітність до кінця війни, мотивуючи свою позицію тим, що виконання закону про КІК створює чималі проблеми для бізнесу. Спілка українських підприємців уже виступила із заявою, в якій чітко окреслює, до чого призведе вимога звітності по КІК.
По-перше, наголошують у заяві, звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. Адже не секрет, що випадки неправомірного та невмотивованого тиску з боку низки правоохоронних та контролюючих органів почастішали. Навряд чи у підприємців підвищиться довіра до усілякого роду «перевірників».
По-друге, слід зважати на те, що триває війна. Запровадження звітності щодо іноземних компаній повністю розсекречують міжнародні бізнес-групи, а це – не просто карти, а козирі для спецслужб рф.
По-третє, підприємці несуть чималі додаткові витрати на підготовку звітності. КІК-звітність – це неабияке адміністративне навантаження. Власникам бізнесу доводиться залучати своїх працівників або ж наймати професійних консультантів, для того щоб фахово підготувати усі документи. Це зайві витрати грошей та часу, що в умовах повномасштабного вторгнення є не найліпшою ідеєю. Чи не краще ці кошти спрямувати на військову допомогу Україні, закликають у СУП.
«В підсумку: кримінальних справ і свавілля передбачається багато, податків додаткових передбачається мало. Тому ми з СУП пропонуємо керівникам держави відкласти КІК звітність до кінця війни з рф. Суспільству та владі потрібен час серйозно попрацювати над тим, щоб юрисдикція Україна стала трастовою, перед тим як закручувати гайки. А зараз, м’яко кажучи, не до того», запевняє Володимир Многолєтній, засновник і CEO компанії Genesis.
Про те, що звітність КІК не на часі, говорять багато підприємців. Але правила КІК були впроваджені задовго до війни, ще у 2020 році. Чому бізнес не висловлював своїх претензій тоді? Однозначної відповіді у його представників немає. Скоріш за все, натякають підприємці, рівень довіри до влади був набагато вищим, а українці не надто замислювались, наскільки неадекватними можуть бути дії правоохоронців.
Олександр Косован, засновник MacPaw констатує: «На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає, бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним. Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на активний бізнес і створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, що я бачу – у нас в країні просто не залишиться підприємців, які готові тут працювати!»
Відтак Спілка українських підприємців і закликає відмовитися від обов’язкового подання звітності щодо контрольованих іноземних компаній на період дії воєнного стану. Відповідні рекомендації СУП надіслала до профільного комітету Верховної Ради.
«Профільний комітет Верховної Ради не відкидає категорично ідею СУП та готовий її обговорювати, – каже очільник комітету Данило Гетманцев. – Та дискусія буде складною, її підтримують не всі урядовці. Головне – це може викликати питання у міжнародних партнерів України, оскільки звітування про КІК є міжнародною практикою».
Справді, наразі українське правове поле перебуває під надто пильним моніторингом міжнародних партнерів, які будь-яке послаблення податкових правил можуть сприйняти як відхід України від принципів боротьби проти податкових ухилень. Експерти вказують на такий нюанс: свого часу Україна взяла на себе надмірні зобов’язання при впровадженні антиофшорного плану BEPS. Окремим рядком такого плану значилося впровадження правил КІК для фізичних осіб, хоча у більшості цивілізованих країн такої норми не існує. То чи вдасться змінити чи бодай пом’якшити вимоги Податкового кодексу України без конфлікту з міжнародними партнерами, покаже час.
Вікторія Чирва
Photo by Ryoji Iwata on Unsplash