9 жовтня 2023 року. До першої річниці на посаді глави Національного банку України Андрія Пишного журналісти авторитетного видання Форбс взяли у нього інтерв’ю. Йшлося про найважливіші економічні питання та виклики, які стоять перед Україною під час повномасштабної війни. Перехід до гнучкого курсу гривні, непрості перемовини з МВФ, ризики повернення до емісії гривні, стратегія відновлення кредитування, стосунки з Офісом президента – далеко не повний перелік тем розлогого інтерв’ю.
Про відмову від фіксованого курсу
Чому НБУ відмовився від фіксованого курсу саме зараз? Адже сам очільник Нацбанку доволі часто повторював, що фіксований курс має певний час відігравати свою роль. Справді, пояснює Андрій Пишний, раніше перехід до гнучкого курсу був не на часі. Інфляція зростала, ставки за гривневими інструментами були не досить привабливими. Емісія сягнула рекордів – 400 млрд грн за підсумками року. Звісно, це не ті передумови, які б сприяли контрольованій відмові від фіксованого курсу.
«Зараз ситуація відрізняється кардинально. Інфляція сповільнилася з 26,6% на початку року до нижче 8% у вересні. Міжнародні резерви двічі оновлювали історичний максимум. Ставки за гривневими депозитами дають змогу громадянам захистити свої кошти від знецінення. З вирахуванням податків у середньому вони становлять близько 11–12% та перевищують очікувану інфляцію. Дохідності за гривневими ОВДП ще вищі, наприклад, за річними – близько 18%. Все це дає результат. Українці знову почали довіряти гривні», – стверджує очільник НБУ.
За поточних макропоказників НБУ міг і надалі утримувати фіксований курс та водночас стрімкіше знижувати облікову ставку. Але, переконаний пан Пишний, обмеження завдають значно більшої шкоди економіці, ніж висока облікова ставка. Обмеження традиційно стримують прихід нових інвестицій в Україну. До того ж, багаторічна фіксація курсу завжди закінчується однаково – валютною кризою.
Про співпрацю з МВФ
Чим можуть закінчитися перемовини з Міжнародним Валютним Фондом, зважаючи на те, що Україна виконала не всі структурні маяки меморандуму? На це запитання журналістів Андрій Пишний сказав, що процес складний, однак, на його переконання, «важливий результат, а не процес».
Нинішня програма МВФ вирізняється з-поміж усіх інших, що потребує переосмислення політик Фонду. Бо Україна – перша країна, яка отримує відповідне фінансування за умов певної невизначеності.
«Наші колеги з МВФ усвідомлюють цю невизначеність. Успішне виконання програми потрібне не лише Україні, але й МВФ», – наголошує глава Національного банку і пояснює важливість програми: вона є своєрідною платформою, на якій за лідерства МВФ зібрано безпрецедентний фінансовий пул партнерів.
Через повномасштабне вторгнення росії економіка країни уже втратила майже третину ВВП. Доки війна триває, ризики матеріалізуються, відтак зростає потреба у надходженні фінансової підтримки. Наразі Україна прагне мобілізувати внутрішні джерела, виконати усі взяті на себе зобов’язання, але досягти позитивного балансу без ритмічного й достатнього фінансування партнерів дуже важко.
Андрій Пишний зазначив, що МВФ вимагає повернення перевірок бізнесу. Відповідний закон уже ухвалено, але він до кінця не влаштовує МВФ. Дискусії щодо вдосконалення закону тривають, підсумував очільник НБУ. Пояснив, що досі залишаються проблемними та потребують обговорення і питання податкових перевірок, і РEP, і зміни до держбюджету поточного року для фінансування оборонних потреб на 317 млрд грн.
Про ризики емісії
Ризики під час війни не виключені, каже Андрій Пишний. Та, перш ніж розглядати сценарій використання емісії, аби фінансувати розширені потреби бюджету, радить проаналізувати нинішню ситуацію. А вона нині істотно відрізняється від 2022-го. Макроумови, міжнародне фінансування, економічне відновлення, стан внутрішнього боргового ринку. Примітно, що цьогоріч внутрішній борговий ринок, в який не дуже вірили, з початку року згенерував наразі ті самі 400 млрд грн.
«Тож я залишаюсь оптимістом у питанні, чи вдасться нам виконати стратегічну мету – профінансувати бюджет без залучення емісійних джерел. Я бачу таку саму готовність і розуміння з боку Мінфіну», – підкреслив голова Нацбанку. Та чи розповсюджується цей оптимізм на наступний рік, ствердної відповіді не дав. Сказав лише, що НБУ готовий до будь-якого розвитку подій.
Про облікову ставку
Журналісти озвучили критику щодо високих ставок НБУ. А також запитали, чи міг би регулятор знижувати облікову ставку динамічніше?
На це у пана Пишного своє бачення. Він вважає, що облікова ставка перестала бути головним інструментом політики. Таким інструментом наразі є інтервенція, а якорем для макрофінансової стабільності – курс.
«Зараз облікова ставка дозволяє повідомити наші очікування щодо вартості гривневих активів і підтримати їх привабливість. Саме сукупність ефектів жорсткої монетарної політики НБУ дозволила сформувати стійкий дезінфляційний тренд і передумови для більш раннього зниження облікової ставки і переходу до керованої гнучкості курсу. Подальшу динаміку зниження облікової ставки визначатиме ефективність заходів з переходу до гнучкості. Курсова стійкість залишається на цьому етапі пріоритетним завданням», – підсумував очільник Нацбанку.
Про стратегію відновлення кредитування
Щодо кредитування НБУ вже має позитивні зрушення. Вперше з початку війни зафіксували показники приросту кредитного портфеля по корпоративному сектору. Це означає, що не лише припинилось падіння, а з’явився живий кредитоспроможний попит. Банки бачать перспективу нарощення кредитного портфеля в цьому році до 10%, – заявив Пишний.
«Ми бачимо, що компонентами стратегічної формули відновлення кредитування мають стати оновлені підходи до відновлення платоспроможності боржників, переосмислення підходів до роботи з NPL, фінансової реструктуризації, стратегічної ролі і напрямків діяльності держбанків, оновлені концепції програм держпідтримки, робоча модель страхування військово-політичних ризиків тощо», – підкреслив голова НБУ.
Насамкінець Андрій Пишний озвучив те, що зазвичай хвилює як суспільство всередині країни, так і міжнародних партнерів: наскільки незалежним залишається Національний банк, які стосунки у голови НБУ з владою, передовсім з Офісом президента.
«Взаємодія постійна і конструктивна – і з президентом, і з керівником Офісу Андрієм Єрмаком. Коли йдеться про взаємодію із зовнішніми партнерами і виконання зобов’язань, взятих Україною, важливо бути на одній стороні. Я наразі знаходжу там розуміння. Нацбанк чують, він може донести свою позицію, я наразі не відчуваю тиску», – запевнив очільник головного банку країни.
Вікторія Чирва
Photo by Karyna Panchenko on Unsplash