Фінансовий Рамштайм

Платформа – це спільний проект ЄС, країн G7, МВФ та українського уряду. Його вже назвали «фінансовим  Рамштаймом». Поки що він об’єднує країни великої сімки та ключові  міжнародні організації, але відкрита для приєднання будь-якої країни, яка виявить бажання системно допомагати Україні.

Основними цілями платформи називають координацію економічної підтримки для нагальних потреб України, планування та забезпечення відновлення, розробку актуальних фінансових інструментів для його просування. Координатори проекту одноголосно висловились за  узгоджене, прозоре та підзвітне надання підтримки Україні.

На першому засіданні платформи прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зосередив увагу на пріоритетних напрямках фінансування «Рамштайну»: відновлення енергетики, зруйнованого житла та критичної й соціальної інфраструктури. Окремим завданням, яке потребує чималого фінансового ресурсу,  – розмінування території України.

Загалом перше засідання платформи започаткувало практично всеохоплюючий  процес вдосконаленої координації між усіма ключовими гравцями, які надають короткострокову фінансову підтримку Україні, а також довгострокову допомогу на етапі реконструкції. На переконання організаторів платформи, наразі  потрібні спільні зусилля, щоб подолати розрив між потребами та ресурсами України під час повномасштабної війни.

І це, стверджують аналітики, вдала спроба координації між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими організаціями. Про те, що потрібно донести донорам широку інформацію про економічні та фінансові потреби України, заговорили ще у травні минулого року. Однак сфокусуватись на реальних потребах не вдалося. Україна потребувала всього, багато й негайно.

У середині літа в швейцарському Лугано європейські колеги озвучили своє бачення фінансової підтримки України, однак не всі її сприйняли. Тоді, пригадує  заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован, було вирішено взяти ініціативу власне Україні, яка найліпше розуміється на  процесі реконструкції зруйнованої держави. 

Тож наступна зустріч у Берліні була продуктивнішою. Голова Єврокомісії  Урсула фон дер Ляєн анонсувала створення Координаційної платформи для відбудови України.  Вона зазначила, що Україні потрібно €3–5 млрд на місяць для поточних потреб, тоді як Світовий банк оцінив збитки у €350 млрд. «Одна країна не здатна самостійно покрити такі втрати», – підсумувала голова Єврокомісії.

Активна фаза процесу почалась 12 грудня, коли лідери Сімки в своєму комюніке фактично дали завдання своїм службам створити координаційну платформу для допомоги Україні. І вони спрацювали досить оперативно. Платформу створено. Наразі у неї є відповідальні співголови:

– Від США – представник Білого дому – заступник радника з питань національної безпеки з питань міжнародної економіки Майк Пайл

– Від ЄС – Генеральний директор Європейської Комісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Купман

– Від України – міністр фінансів Сергій Марченко, який буде працювати в групі з Олександром Кубраковим, відповідальним за відбудову, та з Юлією Свириденко, яка відповідає за розвиток приватного сектора під час та після війни.

Наступне засідання Координаційної Платформи відбудеться вже у березні. До того часу будуть перші результати її функціонування. Експерти з-поміж усіх важливих питань, виділяють іще одне: наскільки цільовим буде використання коштів, що їх надає світова спільнота Україні. Низка корупційних скандалів не дозволяє аж надто оптимістично дивитись у майбутнє.

Певно, через це до Києва прибула заступниця державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Вона підтвердила, що в Україні перебуватимуть аудитори, покликані забезпечити підзвітність американської військової та фінансової допомоги. Не виключено, що перевірити, куди спрямовуються кошти партнерів з усіх країн, прибудуть й інші візитери. Від ЄС, великої сімки, МВФ, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку тощо.    

Вікторія Чирва
Photo by Rommel Davila on Unsplash