17 січня 2022 року. У Верховній Раді планується розгляд законопроекту, що змінює правила передвиборчої агітації. Що він передбачає і як вплине на хід наступних парламентських виборів, коли б вони не відбулися?
Отже, ще наприкінці минулого року до парламенту було внесено законопроект № 8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації». Цікаво, що основа цього закону взята з перехідних положень Закону «Про медіа», про який вже писав eDialog. Проте через незгоду деяких фракцій, зокрема, «Батьківщини» Юлії Тимошенко, ці поправки були зняті і увійшли до нового законопроекту.
Отже, основні зміни стосуються передвиборчої агітації, правила якої, на думку ініціаторів нововведення, у чинному законодавстві сформульовані нечітко. Відповідно, ключова новація – тепер поняття «політична реклама» змінюється на «передвиборча агітація», і маркуватиметься тепер з посиланням не на закон про рекламу, а на Виборчий кодекс.
Законопроєкт дозволяє Нацраді з питань телебачення і радіомовлення укладати договори та меморандуми про співпрацю з іноземними провайдерами платформ спільного доступу до інформації (наприклад, соціальними мережами). За задумкою ініціаторів, це повинно підвищити прозорість виборчого процесу.
Серед цікавинок законопроекту – пропонується норма щодо права на відповідь суб’єкта виборчого процесу. Якщо кандидат під час агітації згадує свого опонента, то зобов’язаний оплатити час або рекламну площу для його відповіді у цьому ж ЗМІ. Цим правом опонент повинен скористуватися протягом 5 днів. Крім того, учасник виборів має право вимагати права на відповідь від медіа, яке, на його думку, розповсюдило в своєму матеріалі неправдиву інформацію, не пізніше завершення процесу голосування. Якщо ж скандальна інформація оприлюднена з посиланням на опонента, медіа може отримати від «наклепника» фінансову компенсацію за надання ефіру чи шпальти для відповіді.
Ще одне нововведення – Інтернет-ЗМІ стають повноцінними джерелами розповсюдження передвиборчої агітації, яка повинна маркуватися так само, як і в інших медіа, та фінансуватися з виборчих фондів на підставі відповідних договорів. Регулятором процесу знову таки виступає Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.
Документ також розширює перелік заборонених під час агітації закликів. Серед них- пропаганда збройної агресії росії, символіки вторгнення, виправдовування злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму в Україні і створення позитивного образу осіб, які з ним напряму ототожнюються, інформації, що принижує або зневажає державну мову та посягає на права і свободи людини, містить ознаки сексизму, насильства або порнографії. Під забороною також використання дітей в агітаційних цілях.
Новації стосуються і оприлюднення соціологічних даних, якими зазвичай маніпулюють на всіх виборах в Україні. Наприклад, зараз є обмеження за датою публікації соціологічних рейтингів – два дні до дати голосування. Новий проект пропонує збільшити цей період до шести днів. Крім того, згідно з новим законопроектом усі соціологічні опитування повинні розділятися на репрезентативні та нерепрезентативні з відповідними вимогами до додаткової інформації в разі поширення їхніх результатів.
Чергова важлива зміна документу – пропонується заборонити агітувати за кандидатів та партії працівникам підприємств, організацій, установ державної та комунальної форми власності, які надають будь-які послуги громадянам, під час виконання ними своїх посадових чи службових обов’язків. Це означає припинення поширеної практики, коли лікарі державних чи комунальних лікарень та вчителі агітували за учасників виборчого процесу у робочий час.
У Верховній Раді, зокрема, комітеті з питань організації державної влади обговорюють ще одну ініціативу, яка може стати сенсацією. Йдеться про правила перших виборів після закінчення війни.
У конкретний законопроект ці ідеї ще не оформлені, але, за попередніми даними, розглядається варіант електронного голосування – зокрема, через застосунок «Дія». Це робиться для того, щоб надати можливість мільйонам українських громадян, що перебувають за кордоном, можливість віддати свій голос. Адже через значне збільшення українців за кордоном жодне посольство не витримає такої кількості виборців.
Зі зрозумілих причин відкритою залишається і дата виборів. Як відомо, останні парламентські вибори відбулися у липні 2019 року. І тут є певна правова колізія: з одного боку, згідно з Конституцією, Верховна Рада обирається на п’ятирічний термін, тому вибори мають відбутися у 2024 році. З іншого – у тому ж Основному законі йдеться про те, що вибори відбуваються останньої неділі жовтня п’ятого року повноважень парламенту – тобто, 29 жовтня 2023 року. І це питання досі не врегульовано. Наразі жоден посадовець не ризикує озвучувати дату наступних парламентських виборів: все буде залежати від закінчення воєнних дій. Тим не менш, правові засади для них готують вже зараз.
Вікторія Чирва
Photo by Manny Becerra on Unsplash