5 листопада 2022 року. З початком війни Україна закрила свій повітряний простір для цивільних перевезень. Одночасно зупинилися десятки аеропортів, припинили роботу авіакомпанії. Попри те, що війна триває, все частіше говориться про можливе (хоча й часткове) відкриття цивільної авіації.
За статистикою, до повномасштабного вторгнення на долю України припадало 3,3 загального обсягу авіапасажирських перевезень у Європі та 0,8% – світових. Після закриття повітряного простору держава зазнає істотних збитків. Проте про швидке відновлення цивільної авіації наразі не йдеться: цивільні і літаки є дуже вразливою мішенню, бо, по-перше, є великими, по-друге – мають чіткий маршрут та передбачувану територію польоту. І не мають жодних систем протиракетного захисту.
Після того, як був закритий повітряний простір для цивільної авіації, залишилися функціонувати тільки військові аеродроми та аеродроми та аеропорти спільного користування, які діють в інтересах сектору безпеки та оборони. Українці, які хочуть відвідати інші країни, до яких неможливо дістатися в інший спосіб, змушені користуватися летовищами сусідніх держав – Польщі, Румунії тощо.
Окрім того, що небо для цивільних перельотів було закрите з міркувань безпеки, є ще одна серйозна проблема – фізичне руйнування інфраструктури. За останніми даними на кінець жовтня, у країні знищено 19 аеропортів та цивільних аеродромів. Остання така атака сталася наприкінці вересня – ворожою ракетою було знищено аеропорт у Кривому розі. Загалом в Україні не залишилося жодного аеропорту, який би не постраждав через обстріли. Питання тільки у ступені руйнувань та подальших можливостях відновлення летовищ.
Для того, щоб відновити аеропорти, потрібні значні кошти. Урядова «Програма розвитку аеропортів до 2023 року» наразі зупинена – під час воєнного стану вона неактуальна. Втім, часткова відбудова зруйнованих летовищ передбачена Планом відновлення.
То коли ж буде відновлено цивільне авіаційне сполучення? Під час воєнного стану це питання вирішується на рівні РНБО, президента, уряду, Украероруху, Державіаслужби та Генштабу ЗСУ. Фахівці попереджають, що ніхто не стане відкривати повітряний простір без чітких гарантій з боку сил ПРО Європи та ППО України.
За словами міністра інфраструктури Олександра Кубракова, якщо відновлення цивільних авіаперевезень відновиться, то першим запрацює більш-менш безпечний Львівський аеропорт. «Першим для відновлення рейсів розглядаємо Львівський аеропорт. Його розконсервація займе не більше двох тижнів, проте початок роботи аеропорту можливий лише за гарантованої безпеки польотів. Сподіваюся, що аеропорт відновить роботу, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, насамперед від міжнародних партнерів, від ООН», – сказав Кубраков під час 17-й щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у вересні.
Як стверджує радник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Георгій Зубко, є кілька моделей, за якими може бути реалізоване відкриття цивільних польотів.
«По-перше, наприклад, це може бути досягнуто через міжнародні домовленості щодо створення безпечних повітряних коридорів та зон, як це було реалізовано із зерновими коридорами з портів півдня України. По-друге, може бути визначено перелік відносно безпечних аеропортів та спеціальних виділених повітряних трас що дозволяють в найкоротші терміни покинути повітряний простір та перебазувати літаки. І третій варіант – дезагрегація окремих зон повітряного простору з урахуванням рівня ризику та визначення для кожного вимог щодо безпеки польотів та спеціальних заходів для їх підтримки», – зазначив Георгій Зубко.
На думку експерта, оптимальним буде використання елементів з усіх трьох підходів – це забезпечить найвищий рівень безпеки польотів та дозволить частково відновити діяльність авіапідприємств, зберегти кваліфікацію та допуски наземного та персоналу авіакомпаній.
Вікторія Чирва