24 червня 2022 року. Національний банк України включив на повну силу друкарський станок, адже емісія гривні зараз перетворилася на ключове джерело наповнення бюджету. Чим це обернеться та чи є альтернативи?
На сьогоднішній день НБУ надрукував вже 242 млрд грн ($8,3 млрд за офіційним фіксованим курсом 29,26 грн/$). Лише за один день – 9 червня – для викупу військових ОВДП було надруковано 70 млрд грн. А 22 червня з цією ж метою Нацбанк надрукував ще 35 млрд грн. Таким чином, випускаються великі обсяги нової гривні, не підкріпленої виробленими товарами та послугами.
Як повідомив перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, Національний банк став другим найбільшим джерелом фінансування бюджету. Так, за його даними, з 24 лютого по 22 червня надходження від Податкової та Митниці становлять 310 млрд грн; від НБУ – 242 млрд грн; за рахунок грантів та кредитів від МВФ, ЄС, США, Канади, Світового банку – 200 млрд грн; продажу військових ОВДП – 107 млрд грн.
У зв’язку з війною різко збільшилися видатки бюджету. Згідно з даними Мінфіну, наразі структура видатків державного бюджету така:
- Витрати на оборону та безпеку – найбільша стаття витрат державного бюджету – 118,4 млрд грн. Сюди входять зарплати військовослужбовців, закупівля зброї та всіх необхідних товарів для фронту;
- На соціальний захист (в тому числі і компенсація дефіциту Пенсійного фонду, соціальна допомога, субсидії) було направлено 29,4 млрд грн;
- На медицину та освіту – 28 млрд грн;
- Зарплати бюджетникам – 4,5 млрд грн;
- Інші витрати (у міністерстві не уточнюють, на що саме) – 70 млрд грн.
При цьому надходження до бюджету ледве покривають третину усіх державних видатків. За даними міністра фінансів Сергія Марченка, у травні надійшло 83 млрд митних надходжень, а витратила держава 251 млрд грн. Щомісячний дефіцит бюджету складає $5 млрд, основну частину з яких уряд планував покрити за рахунок надходжень від міжнародних фінансових донорів. Але зараз Україна отримує менше, ніж потрібно: за словами замголови НБУ Сергія Ніколайчука, з початку війни від міжнародних партнерів уряд отримав $6,5 млрд.
Для того, щоб скоротити цю різницю, Верховна Рада прийняла закон, яким повернула скасовані на початку війни податки на імпорт, про що вже писав eDialog. Але це поки що неістотно вплинуло на ситуацію і не сприяло збільшенню доходів. Адже обсяги імпорту товарів, оподаткування яких приносило бюджету 40% доходів, різко скоротилося через блокаду морських портів.
Наразі найбільш очевидним варіантом є емісія гривні, яка стала ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету. У Нацбанку стверджують, що для них це дуже не бажаний, але вимушений крок. Виправити ситуацію Нацбанк сподівається за рахунок різкого збільшення облікової ставки. Як відомо, 6 червня її було підвищено з 10% до 25% річних. Такого ж кроку НБУ очікує від банків та Мінфіну, які мають підвищити відповідно ставки за депозитами та ОВДП. Це, на думку представників НБУ, стимулюватиме населення вкладати гривневі заощадження в іноземну валюту. А після того, як Мінфін підвищить ставки за облігаціями слідом за обліковою, це створить привабливі умови для населення та бізнесу і заохотить їх вкладатися у ці інструменти.
Втім, наразі Мінфін відмовляється підвищувати ставки за військовими облігаціями, аргументуючи своє рішення тим, що історично ніколи не було кореляції між дохідністю ОВДП та обліковою ставкою НБУ.
Між тим, у Нацбанку попереджають, що подальше фінансування дефіциту бюджету за допомогою друкарського станка створює девальваційні і інфляційні ризики у тривалій перспективі.
«НБУ не може нескінченно фінансувати бюджет. Це створює і девальваційні, і інфляційні ризики у тривалій перспективі. Це знижує довіру і до НБУ, і до Мінфіну. Тому ми і очікуємо, що Міністерство фінансів відреагує на підвищення облікової ставки збільшенням дохідності за ОВДП. І це дасть змогу збільшити обсяги ринкового фінансування, а отже – мінімізувати ризики», – наголошує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Вікторія Чирва