Україна має намір розібратися з відходами

«Україна нарешті робить перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами. Ми вже відстали від європейських сусідів на 20-30 років. Фактично, сьогодні Україна є єдиною країною в Європі, де держава не має контролю над відходами, а понад 90% їх захоронюється в землю. Наша мета – бути повноправним членом Європейського Союзу, тож ми повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи», – прокоментував прийняття закону Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.

У документі узгоджуються базові принципи роботи розширеної відповідальності виробника та залучення до процесу місцевої влади. Тобто, фінансування роздільного збору та переробки пакування лягає на плечі виробника. Іншими словами, впроваджено принцип, якого дотримуються в усіх цивілізованих країнах – забруднювач платить.

На думку розробників закону, його ухвалення дасть можливість розв’язати низку загальнонаціональних проблем, пов’язаних з безконтрольним накопиченням та захороненням відходів, масовим утворенням стихійних сміттєзвалищ, тотальним порушенням вимог екологічної безпеки у сфері управління відходами.

За словами голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, прийнятий закон про управління відходами наближає Україну до ЄС.

«Запровадження ієрархії поводження з відходами передбачено нашої Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Без проведення даних змін, ми не можемо стати повноцінною частиною Європейської спільноти», – пояснив він.

Він перерахував основні цілі законопроєкту «Про управління відходами»:

• наблизити українське законодавство до європейського;
• впровадити європейську ієрархію поводження з відходами;
• запровадити планування на національному, регіональному та місцевому рівнях;
• забезпечити створення сучасної системи обліку відходів та контроль за ними;
• дозволити закрити старі сміттєзвалища та забезпечити приведення тих, що функціонують до європейських норм;
• забезпечити впровадження роздільного збору відходів;
• створити сприятливі умови для будівництва сміттєпереробних заводів;
• впровадити розширену відповідальність виробника.

Крім того, документ відкриває дозвільну систему у сфері управління відходами, яка була заблокована з 2014 року, коли дозволи у цій сфері взагалі не видавалися.

За статистикою станом на початок 2022 року, загальний обсяг відходів в Україні – як промислових, так і побутовий, складав 15,6 млрд тонн. Загальна площа сміттєзвалищ в Україні перевищує 9 тис га, що дорівнює площі невеликого обласного центру в Україні. Тобто, ситуація була критичною і до початку війни, а після вторгнення набула ознаки катастрофи. Адже крім «звичних» відходів почали з’являтися мільйони тонн відходів від зруйнованих будівель та знищених автомобілів. Ці сміттєзвалища, які утворюються стихійно, отруюють повітря та воду.

До речі, через війну до законопроекту, зокрема, статтю 13 «Загальні вимоги до управління відходами» було внесено поправки, які забезпечують регулювання відходів, утворених внаслідок військової агресії росії проти України.

Представництво Європейського Союзу в Україні привітало ухвалення Верховною Радою Закону «Про управління відходами».

«Україна продовжує реформи, незважаючи на повномасштабне вторгнення росії. Вітаємо Верховну Раду з ухваленням закону 2207-1-д про поводження з відходами, підготовленого за підтримки Європейського Союзу. Це ключ до впровадження бази ЄС щодо відходів, важливого елемента Зеленої угоди ЄС, та подальший крок для України на її європейському шляху», – зазначили європейські дипломати.

Закон набирає чинності через рік. За цей час народні депутати повинні прийняти принаймні 4 секторальні закони, змінити систему оподаткування при захороненні відходів, ввести кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення законодавство. Чимало роботи і перед виконавчою та місцевою владою: уряд має прийняти близько 60 підзаконних нормативно-правових актів, а представники місцевої влади повинні розробити регіональні плани управління відходами.

Вікторія Чирва