18 листопада 2026 року. Україні знадобиться близько €70 млрд додаткового фінансування у 2027 році. Євросоюз готує новий кредит на €45 млрд, однак його ще мають погодити держави-члени. Водночас тривають переговори з Міжнародним валютним фондом, від результатів яких залежить отримання наступного траншу приблизно на $1,6 млрд. МВФ очікує гарантій достатньої міжнародної підтримки, а ЄС пов'язує надання коштів із виконанням реформ.
За оцінкою Європейської комісії, наступного року Україні потрібно залучити близько €70 млрд понад уже передбачені джерела допомоги. Євросоюз розглядає можливість надати €45 млрд, а решту €25 млрд пропонує забезпечити іншим міжнародним партнерам.
За попереднім планом, із нового європейського кредиту €25 млрд передбачено на оборонні потреби, ще €20 млрд — на бюджетну підтримку. Останню суму планують порівну розподілити між макрофінансовою допомогою та програмою Ukraine Facility. Остаточні умови позики ще мають погодити країни ЄС.
Водночас на 2027 рік передбачено ще €45 млрд із раніше погодженого європейського кредиту на €90 млрд. Отже, йдеться про дві окремі суми по €45 млрд: одна – частина вже погодженого кредиту, інша – додаткова позика, рішення щодо якої ще не ухвалене.
Із загального кредиту на €90 млрд €60 млрд призначено на закупівлю озброєння та розвиток українського оборонного виробництва, ще €30 млрд – на бюджетну підтримку. 30 жовтня Єврокомісія запропонувала затвердити розподіл другої половини позики на 2027 рік: €31,7 млрд – на оборонні потреби, €13,3 млрд – на фінансування бюджету через механізми макрофінансової допомоги та Ukraine Facility. Відповідне рішення ще має ухвалити Рада ЄС.
Першу частину кредиту на €90 млрд Україна почала отримувати наприкінці червня 2026 року, хоча політичної домовленості щодо позики досягли ще наприкінці 2025-го. Затримка була пов'язана з погодженням механізму фінансування та запереченнями окремих держав.
Подібні труднощі можуть виникнути і з новою позикою. Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія вже заявили про небажання брати участь у її фінансуванні. Три перші країни раніше домоглися звільнення від фінансових зобов'язань за попереднім кредитом. Болгарія пояснює свою позицію обмеженими бюджетними можливостями.
Німеччина, навпаки, наполягає на спільній участі держав ЄС у фінансуванні України. Канцлер Фрідріх Мерц пригрозив заблокувати погодження багаторічного бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки, якщо окремі країни відмовляться брати участь у новому кредитуванні Києва. При цьому Німеччина є найбільшим чистим платником до бюджету ЄС, тоді як чотири держави, які виступають проти нової позики, отримують із нього більше, ніж перераховують.
У результаті питання українського фінансування стало частиною переговорів про наступний семирічний бюджет Євросоюзу. Обидві теми європейські лідери планують обговорити на саміті 26-27 листопада. Рішення щодо нового кредиту очікують до кінця року.
Запропонований механізм передбачає залучення Євросоюзом коштів на міжнародних фінансових ринках під гарантії спільного бюджету. Порядок сплати відсотків за новою позикою залишається предметом переговорів. За інформацією західних ЗМІ, Брюссель також розглядає можливість використання майбутніх доходів від заморожених російських активів для погашення кредитів Україні.
Однак отримання грошей залежатиме не лише від політичної згоди європейських держав. Фінансування передбачає виконання Україною реформ, зокрема зобов'язань за програмою Ukraine Facility. Вони стосуються верховенства права, боротьби з корупцією, державного управління та економічної політики.
Паралельно Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом. У Варшаві завершився очний етап обговорення другого та третього переглядів чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на $8,1 млрд. Про результати місії МВФ повідомив 16 листопада, Міністерство фінансів України – наступного дня.
За попередніми даними Фонду, Україна виконала всі встановлені кількісні критерії ефективності станом на кінець вересня. Інша ситуація зі структурними маяками, які передбачають проведення реформ. Із шести таких зобов'язань два виконано вчасно, ще два – із запізненням.
Над виконанням решти двох робота триває. Вони стосуються законодавчих змін. Один передбачає посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і прозорості призначення її членів. Інший – ухвалення податкових законопроектів №16035 і №16036 щодо трансфертного ціноутворення та обмеження врахування процентних витрат компаній під час оподаткування прибутку. Обидва питання потребують рішень Верховної Ради.
Вимоги МВФ не обмежуються законодавчими змінами. Фонд наполягає на збільшенні бюджетних надходжень, скороченні тіньової економіки та реформуванні спрощеної системи оподаткування. Водночас уряду рекомендують стримувати нові видатки у бюджеті на 2027 рік, зосереджуючи кошти на найважливіших програмах. У разі нестачі зовнішньої допомоги Україна має бути готовою збільшувати внутрішні запозичення та шукати додаткові джерела доходів.
Окремі вимоги стосуються енергетики та пенсійної системи. МВФ наголошує на необхідності відновлення фінансової стійкості енергетичного ринку, посилення незалежності регулятора та вдосконалення адресної підтримки споживачів. Пенсійна реформа, за позицією Фонду, не повинна збільшувати бюджетний дефіцит.
Попри досягнутий прогрес, переговори з МВФ ще не завершені. Після очного етапу вони продовжаться дистанційно. Сторони мають узгодити економічні заходи та досягти домовленості на рівні експертів.
Для затвердження наступного траншу МВФ очікує гарантій достатнього зовнішнього фінансування України. Після їх отримання результати переглядів передадуть на розгляд Виконавчої ради Фонду, схвалення якої відкриє можливість отримати приблизно $1,6 млрд. Саме тому домовленості з міжнародними партнерами мають значення не лише для покриття бюджетних потреб, а й для продовження програми МВФ.
Таким чином, фінансування України у 2027 році потребує ще кількох важливих рішень. Євросоюз має затвердити розподіл другої частини кредиту на €90 млрд та погодити нову позику на €45 млрд. Інші міжнародні партнери – визначити свою участь у покритті решти потреб. Україна, своєю чергою, повинна завершити перегляд програми МВФ і виконати взяті на себе зобов'язання. Від обсягів та строків надходження міжнародної допомоги залежатиме забезпечення державного бюджету й оборонних потреб наступного року.