25 вересня 2026 року. Державна програма підтримки підприємців «Власна справа» запрацювала за новими правилами – і тепер називається «Власна справа 2.0. Якщо раніше вона була розрахована переважно на тих, хто відкривав невеликий бізнес, то тепер акцент змістили на розвиток уже працюючих підприємств: максимальний грант збільшили до 2,5 млн грн. За чотири роки держава вклала в програму майже 12 млрд грн і тепер розраховує, що більші гранти дадуть більше робочих місць, виробництва та податків.
Програма «Власна справа» з'явилася влітку 2022 року, через кілька місяців після початку повномасштабної війни. Її ідея проста: держава дає гроші на відкриття або розвиток бізнесу, а підприємець працює, створює робочі місця і платить податки.
На відміну від пільгового кредиту, грант повертати не потрібно. Натомість підприємець бере на себе зобов'язання виконати бізнес-план. Гроші можна витрачати лише на передбачені ним цілі, а якщо грант передбачає створення робочих місць, людей потрібно працевлаштувати протягом трьох місяців.
За даними Мінекономіки, за чотири роки програма підтримала понад 42 тис. підприємців, які створили щонайменше 60 тис. робочих місць. Станом на липень 2026 року за основною програмою було видано 36,7 тис. грантів на понад 9,8 млрд грн, ще 3,4 тис. ветеранських грантів – на понад 1,6 млрд грн.
Найчастіше державні гроші отримував звичайний малий бізнес. Майже третина всіх грантів – 32,7% – припала на торгівлю та ремонт автомобілів і мотоциклів. Ще 14,1% отримали підприємці у сфері готелів та громадського харчування, по 9% – сфера послуг та переробна промисловість, 6,1% – охорона здоров'я та соціальна допомога.
Саме цю модель уряд тепер вирішив змінити. Якщо раніше програма була орієнтована передусім на появу невеликих бізнесів, то тепер значно більші гроші пропонують тим, хто вже працює і готовий розширюватися.
До вересня принципової різниці між новачком і підприємцем, який уже кілька років розвиває свою справу, фактично не було. Розмір грантів переважно становив 200–350 тис. грн. Для людини, яка відкриває невелику майстерню чи кафе, це можуть бути значні гроші. Але для підприємства, яке хоче придбати нове обладнання або збільшити виробництво, кількасот тисяч гривень часто недостатньо.
Тому з вересня програму розділили на два напрями. Той, хто лише відкриває власну справу, може отримати від 100 до 300 тис. грн, а з бонусами – до 500 тис. грн. Причому створювати робочі місця для цього вже не обов'язково.
Для працюючого бізнесу суми зовсім інші. На масштабування можна отримати від 500 тис. до 1,5 млн грн, а разом із бонусами – до 2,5 млн грн. Тут уже є умова: потрібно створити щонайменше одне нове робоче місце.
Ще одна новація – система бонусів, яка фактично показує, який бізнес держава хоче підтримувати активніше. Молодий підприємець віком від 18 до 25 років може отримати додаткові 5% до базового гранту. Бонус 20% передбачений, зокрема, для ветеранського та релокованого бізнесу, частини ВПО, платників ПДВ, власників патентів та підприємців, які створюють два робочі місця. Ще 30% можуть додати бізнесу на прифронтових територіях, а також підприємствам, що відновлюють пошкоджені або знищені війною активи.
Найбільший бонус – 50% – передбачений для пріоритетних секторів економіки. Бонуси можна сумувати, однак загальна сума не може перевищувати 500 тис. грн для нового бізнесу і 2,5 млн грн для масштабування.
Пріоритетних напрямів уряд визначив 14. Серед них промисловість, енергетика, транспорт і логістика, агропереробка, ОПК і кібербезпека, будівництво, IT, переробка відходів, освіта та соціальні послуги.
Це помітна зміна пріоритетів. Досі майже половина грантів припадала лише на торгівлю та ремонт автомобілів, а також готелі й громадське харчування. На переробну промисловість – лише 9%. Тепер держава не відмовляється від підтримки магазину чи кав'ярні, але сильніше заохочує бізнес, який виробляє, переробляє або працює в інших пріоритетних галузях.
Отримати грант і використати його на власний розсуд не вийде — витрати мають відповідати бізнес-плану. До 100% гранту можна спрямувати на обладнання, виробничі активи та транспорт. Натомість витрати на оренду, програмне забезпечення, рекламу, автоматизацію та інші потреби обмежені певною часткою гранту.
Ці обмеження теж показують логіку оновленої програми: держава готова повністю профінансувати обладнання чи інший необхідний для розвитку актив, але обмежує витрати на поточне утримання бізнесу.
Окремі правила передбачили на випадок воєнних втрат. Якщо придбане за грантові кошти майно буде знищене внаслідок російської агресії, повертати ці гроші не доведеться, а підприємець зможе подати заявку на новий грант. Повторно отримати підтримку може і той, хто успішно виконав умови попереднього гранту.
Для підприємця головна перевага очевидна: він отримує капітал, за який не потрібно платити відсотки і який не треба повертати, як звичайний кредит. Особливо відчутною така допомога може бути для виробництва, де розширення часто потребує великих одноразових витрат на обладнання.
Але разом із грошима бізнес бере на себе зобов'язання. За час реалізації проекту підприємець має сплатити податків та ЄСВ не менше суми отриманого гранту, а при масштабуванні – створити щонайменше одне робоче місце.
Для держави розрахунок інший: вкладені бюджетні гроші мають поступово повернутися через роботу самого бізнесу. І така модель уже дала результат. У червні 2025 року Мінекономіки повідомляло, що на той момент за програмою було виділено понад 6 млрд грн грантів, тоді як їх отримувачі сплатили близько 8 млрд грн податків та зборів.
Це не означає, що кожна гривня гранту принесла державі понад гривню чистого доходу: частину цих податків підприємства могли б сплатити і без державної допомоги. Однак співвідношення вкладених коштів і податкових надходжень показує, що така підтримка може бути вигідною і для бюджету.
Для бюджету це водночас і більша ставка: суму, яку раніше можна було розподілити між кількома невеликими проектами, тепер може отримати один бізнес. Тому результат «Власної справи 2.0» залежатиме вже не стільки від кількості виданих грантів, скільки від того, чи перетворяться ці мільйони на нове виробництво, робочі місця та податки.
Вікторія Чирва
Image by Mohamed Hassan from Pixabay