20 липня 2026 року. Українські аграрії вже збирають перший урожай, а експортери активно відвантажують зерно нового маркетингового року. Після відносно стабільного минулого сезону ринок розраховує збільшити валютну виручку, однак реалізація цих планів знову залежить від роботи морських портів, які залишаються однією з головних цілей російських атак.
Станом на середину липня ранні зернові та зернобобові збирають у всіх областях країни. Уже обмолочено 763 тис. гектарів, або близько 6% прогнозованих площ, і намолочено 3,1 млн тонн нового врожаю. Найбільші обсяги зібрали аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Лише на Одещині намолотили понад мільйон тонн зерна. Паралельно триває збір ріпаку, який також залишається важливою експортною культурою.
Саме із жнив традиційно стартує і новий маркетинговий рік, який для зернового ринку розпочинається 1 липня. Перші результати виглядають доволі оптимістично. Станом на 17 липня Україна вже експортувала 1,7 млн тонн зернових і зернобобових культур, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. За кордон уже відвантажено 706 тис. тонн пшениці, 898 тис. тонн кукурудзи та понад 103 тис. тонн ячменю. Такі темпи свідчать, що експортери намагаються максимально швидко вивозити новий урожай, користуючись стабільною роботою морського коридору.
Підстави для такого старту дав і попередній маркетинговий рік. Попри війну, постійні атаки на логістику та складні умови роботи, Україна завершила сезон 2025/2026 з експортом майже 37,5 млн тонн зернових і зернобобових культур. Основу поставок традиційно становили кукурудза – 21,3 млн тонн та пшениця – понад 14,1 млн тонн.
Щоправда, майже за всіма основними культурами показники виявилися дещо нижчими, ніж роком раніше. Втім, навіть за таких умов Україні вдалося зберегти статус одного з найбільших світових експортерів зерна, а робота морського коридору стала ключовою умовою стабільного експорту.
Тому в уряді досить оптимістично оцінюють перспективи нинішнього сезону.
За прогнозом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, аграрний експорт у 2026 році може принести Україні 23-24 млрд доларів валютної виручки. Це більше, ніж торік, коли аграрна продукція забезпечила країні близько 22,6 млрд доларів експортних надходжень. Очікування базуються як на нинішніх темпах експорту, так і на сприятливішій ціновій кон'юнктурі світового ринку.
Втім, реалізація цього прогнозу значною мірою залежатиме не стільки від врожайності, скільки від ситуації в українських портах. Протягом останніх тижнів Росія різко посилила удари по портовій інфраструктурі Одещини. Під обстрілами опинилися зернові термінали, склади, цивільні судна та перевантажувальні комплекси. Зокрема, після атак по терміналу Kernel було пошкоджено та втрачено десятки тисяч тонн зерна й соняшникової олії.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов зазначає, що зараз прогнозувати стабільну роботу портів практично неможливо: сьогодні термінал працює у звичайному режимі, а вже наступного дня після чергової атаки може зупинитися.
Ринок реагує відповідно. Великі трейдери тимчасово скоротили закупівлі у чорноморських портах, а закупівельні ціни на пшеницю на окремих елеваторах лише за добу впали на 800-1000 грн за тонну. Частина судновласників відмовляється заходити до українських портів або залишає їх недовантаженими, не бажаючи ризикувати екіпажами та суднами. Якщо ж експорт доведеться переорієнтовувати через Дунай чи румунську Констанцу, логістика може подорожчати приблизно на 30 доларів за тонну, що автоматично зменшить доходи українських виробників.
Попри це, новий зерновий сезон Україна розпочинає з доволі сильних позицій. Жнива набирають обертів, експорт перевищує торішні темпи, а уряд очікує зростання валютної виручки від аграрного сектору. Проте успіх сезону визначатиметься не лише обсягом врожаю чи світовими цінами. Вирішальним залишатиметься безпечний експорт: скільки українського зерна вдасться безперешкодно доставити до світових ринків через морські порти.
Вікторія Чирва
Image by CANDICE CANDICE from Pixabay