25 червня 2026 року. Пройшов перший день Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську. Він показав, що відбудова поступово переходить від загальних політичних декларацій до конкретних фінансових інструментів, кредитних програм, енергетичних пакетів, транспортних фондів, муніципальних партнерств і участі бізнесу.
URC-2026 стала вже п'ятою Конференцією з відновлення України. Починаючи з 2022 року вона щороку проходить у різних європейських країнах: першу конференцію приймало швейцарське Лугано, далі були Лондон, Берлін та Рим. Цьогоріч естафету прийняв польський Гданськ, а співорганізаторами форуму виступили уряди Польщі та України. Масштаб заходу показовий: у Гданську зібралися представники майже 70 країн, урядів, парламентів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу, громад і громадянського сектору.
За словами прем'єр-міністра Юлії Свириденко, протягом двох днів URC-2026 Україна очікує підписання понад 160 угод на загальну суму понад 10 млрд євро. Йдеться про документи за п'ятьма ключовими напрямами: інтеграція до Європейського Союзу, людський капітал, бізнес, місцевий і регіональний розвиток, а також безпека й оборона. Саме оборонний вимір уперше став окремим елементом конференції з відновлення України.
Одним із головних фінансових сигналів першого дня стало оголошення президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона повідомила, що Україна отримує перший транш нової макрофінансової підтримки ЄС у розмірі 3,2 млрд євро. Ці кошти є частиною ширшої кредитної програми, яка передбачає надання Україні 90 млрд євро протягом наступних двох років.
Фон дер Ляєн також нагадала, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Європейський Союз та його держави-члени вже надали Україні близько 200 млрд євро економічної, фінансової та військової підтримки. Окремо вона заявила про підготовку перших виплат на виробництво українських безпілотників – йдеться про 6 млрд євро, які мають посилити оборонні можливості України.
Окремим великим блоком стала енергетика. За підсумками засідання так званого Енергетичного «Рамштайну» у Гданську Україна отримала 375 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури. Це один із найважливіших напрямів допомоги, оскільки саме енергетика залишається однією з головних цілей російських атак.
Швеція оголосила про новий пакет підтримки української енергетики обсягом близько 1,5 млрд шведських крон. Із цієї суми 1,37 млрд крон мають надійти до Фонду підтримки енергетики України через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку. Ще 100 млн крон спрямують через агентство цивільного захисту на персонал, транспорт, генератори, акумулятори та інші матеріали, необхідні Україні. Окремі 20 млн крон передбачені для МАГАТЕ, щоб посилити безпеку українських атомних електростанцій.
Свій пакет підтримки представила і Велика Британія – майже на 290 млн фунтів стерлінгів. Його ключовий елемент – угода на 210 млн фунтів із компанією Urenco щодо постачання ядерного палива для «Енергоатому». Це має допомогти Україні зберегти стабільність енергосистеми в умовах постійних російських атак. Крім того, британська державна інвестиційна установа British International Investment спрямує до 65 млн фунтів на розвиток відновлюваної енергетики та банківського сектору України спільно з ЄБРР. Зокрема, йдеться про будівництво двох нових вітрових електростанцій і підтримку українського бізнесу через Банк Львів.
Ще один практичний результат конференції – створення Фонду підтримки транспорту України. Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про практичну підтримку цього фонду. Перші внески вже оголосили Литва, Швеція та Норвегія – близько 1 млн євро кожна, а також Естонія – 100 тис. євро.
Фонд має фінансувати ремонт і утримання транспортної інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки та обладнання, розвиток автомобільної, залізничної, портової, аеропортової та прикордонної інфраструктури. Окремий акцент зроблено на посиленні експортних маршрутів, що критично важливо для української економіки під час війни. Пріоритети визначатиме Україна, а адміністрування фонду здійснюватиме литовська Central Project Management Agency, яка відповідатиме за закупівлі, реалізацію проектів і прозоре використання коштів.
Особливе місце на URC-2026 посіла Польща. Сам факт проведення конференції у Гданську був політичним сигналом: попри історичні непорозуміння Варшава прагне залишатися одним із ключових партнерів України не лише у сфері безпеки, а й у майбутній відбудові.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму виступі зробив акцент на складній історії українсько-польських відносин. Він заявив, що справжнє європейське об'єднання можливе лише на основі правди, взаємної поваги та готовності до примирення. За його словами, майбутнє України та Польщі має будуватися не на замовчуванні проблем, а на здатності відкрито говорити про минуле й водночас спільно працювати над майбутнім.
Для практичних підсумків конференції не менш важливою стала участь польського бізнесу та організацій підприємців. Під час URC-2026 у Гданську відбувся круглий стіл «Роль співпраці організацій підприємців у процесі побудови нової України», ініційований Польсько-Українською Господарчою Палатою. Участь у заході взяли представники провідних бізнес-об'єднань Польщі та України, а також економічних середовищ, які вже залучені або планують долучитися до відновлення України.
Модератор дискусії, перший віцепрезидент Польсько-Української Господарчої Палати Даріуш Шимчиха наголосив, що співпраця підприємницьких організацій сьогодні має стратегічне значення не лише для України, а й для всього регіону Центрально-Східної Європи. Логіка цієї співпраці полягає в тому, що відбудова України не може бути справою лише урядів і міжнародних донорів. Вона потребує системної участі бізнесу, банків, галузевих асоціацій, роботодавців та самоврядних організацій підприємців.
Учасники круглого столу фактично сформулювали важливу політико-економічну тезу: підприємництво в умовах війни стало другим фронтом боротьби за майбутнє України. Українські підприємці й менеджери, які продовжили працювати після початку повномасштабної агресії, зберегли робочі місця, підтримували бюджет і забезпечували економічну стійкість країни. Саме тому бізнес-спільнота має бути не додатком до процесу відбудови, а одним із його ключових учасників.
Окремо було підкреслено значення малого та середнього бізнесу. Саме МСП розглядаються як основа майбутньої української економіки, адже вони створюють робочі місця, підтримують місцеві громади й забезпечують гнучкість економіки в умовах невизначеності. Учасники дискусії також підтримали європейську інтеграцію України як шлях до модернізації держави, підвищення стандартів життя та зміцнення економічної стабільності всього регіону.
Польська сторона окремо наголосила, що польські компанії після 24 лютого 2022 року не залишили Україну. Вони продовжували працювати, сплачувати податки, підтримувати український бюджет і реалізовувати ініціативи корпоративної соціальної відповідальності в умовах війни. Цей факт має особливе значення, оскільки Польща залишається другим за величиною торговельним партнером України, а польський бізнес має і географічну близькість, і досвід, і інституційну підтримку для участі у відбудові.
Ще один важливий польський напрям – співпраця громад. Напередодні основної конференції у Гданську відбулося спільне засідання Асоціації міст України, представників Гдансько-Гдинсько-Сопотської агломерації та Асоціації польських міст. Захід був присвячений ролі місцевого самоврядування у відбудові України.
Мер Гданська Александра Дулькевич заявила, що відновлення України після воєнних руйнувань неможливе без сильного місцевого самоврядування. Ця теза важлива, оскільки українські громади під час війни довели свою спроможність швидко реагувати на кризи, організовувати допомогу, підтримувати критичну інфраструктуру та працювати з міжнародними партнерами.
Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан нагадала, що нині вже існує 857 партнерських угод між українськими та польськими громадами. Це не символічна цифра, а реальна мережа співпраці, через яку можуть реалізовуватися інфраструктурні, гуманітарні, освітні та інвестиційні проекти. Сама Асоціація міст України об'єднує майже 1100 міст, що створює широку основу для прямої взаємодії з європейськими муніципалітетами.
Українські мери на форумі говорили не лише про допомогу, а й про потребу у фінансовій самостійності громад. Мер Ніжина Олександр Кодола зазначив, що внаслідок рішень центральної влади громади втратили понад 40% своїх коштів. Водночас він навів приклад того, як місто ще у березні 2022 року, не чекаючи рішень уряду, залучило грант у розмірі 2 млн євро на термомодернізацію. Це показує, що громади можуть бути не лише отримувачами допомоги, а й активними менеджерами відновлення.
Саме в цьому контексті прозвучала ще одна важлива заява Даріуша Шимчихи. Він повідомив про підготовку угоди між Bank Gospodarstwa Krajowego та Європейською комісією щодо фінансової підтримки українських міст із населенням до 250 тисяч осіб. За цією схемою громади зможуть отримувати пільгові кредити строком на 15 років для різних інвестиційних проектів, за винятком житлового будівництва.
Цей механізм може стати одним із найпрактичніших результатів польсько-українського треку URC-2026. Він показує, що Польща прагне працювати не лише з центральною владою України, а й безпосередньо з муніципалітетами. Для України це важливо з кількох причин: громади отримують доступ до довгих і дешевших грошей, відновлення стає менш централізованим, а польські фінансові інституції закріплюють свою роль у майбутній архітектурі відбудови.
У підсумку перший день URC-2026 показав одразу кілька тенденцій. По-перше, міжнародна допомога Україні залишається масштабною: лише в межах озвучених рішень і програм ідеться про мільярдні суми. По-друге, енергетика, транспорт і оборонна промисловість стали ключовими напрямами практичної підтримки. По-третє, відбудова дедалі більше переходить на рівень бізнесу, громад, банків розвитку та спеціалізованих фондів.
Вікторія Чирва