28 жовтня 2024 року. Український косметичний ринок готується працювати за європейськими правилами: набув чинності технічний регламент на косметичну продукцію. Представники ринку нарікають на додаткове фінансове навантаження, яке призведе до зростання цін на їхню продукцію на 50%.
За даними агентства Fama, сьогодні в Україні зареєстровано 1159 виробників косметики. Навіть з огляду на воєнні виклики, ризик обстрілів, відключення електроенергії, здорожчання імпортної сировини та кризу кадрів, українські виробники косметики не лише змогли зберегти виробництво на плаву, але й забезпечити істотні податкові надходження: 1,807 млрд грн за 2023 рік.
Частина українських виробників успішно експортує продукцію за кордон, з них 18% – до Польщі. Це легко пояснити, адже у цій країні нині проживають мільйони українців, які формують стабільний попит.
Однак зараз косметична галузь зіткнулася з новим викликом: необхідність виконання норм технічного регламенту, яке вимагатиме значних інвестицій на перегляд складу та інгредієнтів, зміну пакування, оновлення обладнання, сертифікацію та інші аспекти.
Кабінет Міністрів затвердив новий технічний регламент ще 21 січня 2021 року, але документ набрав чинності лише в серпні поточного року, щоб дати компаніям час на підготовку. Згідно з документом, до 3 серпня 2026 року виробники мають повністю перейти на новий регламент, інакше можуть зіткнутися з перевірками та штрафами.
Що передбачає технічний регламент? Документ містить жорсткі вимоги до інгредієнтів, процесу виробництва та маркетингової інформації, що зобов’язує виробників провести серйозну ревізію формул та дотримання стандартів.
Так, регламент вчетверо збільшує перелік заборонених речовин в порівнянні з попередніми державними нормами і вводить списки дозволених барвників, консервантів та УФ-фільтрів. Вимоги також поширюються на CMR-речовини, наноматеріали та наявність слідів заборонених компонентів. Безпечність продукції тепер має оцінюватися двоетапно: на рівні окремих інгредієнтів та готового продукту, за участю компетентного експерта.
Ще одне нововведення – чесність у рекламі: новий регламент забороняє перебільшення і вводить вимогу доводити ефективність продукту на основі наукових даних, лабораторних досліджень та рецензованих джерел. Маркування і рекламні матеріали повинні бути підтверджені достовірними доказами – наприклад, більше не можна обіцяти «омолодження на 10 років за два тижні» або «безслідне зникнення зморшок», якщо немає наукових даних, які це доводять.
Контроль за дотриманням вимог здійснюватиме Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що може проводити планові й позапланові перевірки згідно з принципами державного нагляду за нехарчовою продукцією. У випадку порушень передбачені штрафи – від 51 тис. грн до 302 тис. грн залежно від ризиків продукції та кількості повторних порушень.
Крім виробників, відповідальність за дотримання регламенту несуть також ритейлери, які повинні перевіряти відповідність продуктів вимогам, строк придатності, а також забезпечувати належні умови зберігання. Якщо виявляються порушення, ритейлери зобов’язані повідомляти Держлікслужбу.
За словами засновника сервісної медичної компанії Archimed Миколи Романька, для багатьох українських виробників, які орієнтуються на внутрішній ринок, такі стандарти є новими і потребують значних інвестицій у виробничі потужності та систему управління якістю. Крім того, перехід на нові стандарти може бути надто витратним для малого бізнесу, який працює в умовах війни. Серед основних труднощів – дефіцит обладнання, що відповідає європейським стандартам, а також брак українських аналогів. Окрім цього, оренда відповідних приміщень вимагає значних фінансових вкладень.
Так, виробники косметичної продукції зазначають, що лише сертифікація продукту коштує в середньому €1500. Значних коштів вимагає і модернізація приміщень для виробництва та зберігання продукції, оцінка безпеки формул, мікробіологічні дослідження тощо. А послуги відповідальної особи, закріпленої у регламенті, за словами представників галузі, коштують €2000 на рік.
«З огляду на складнощі, пов’язані з війною, існує ризик, що частина компаній, зокрема дрібні виробники, можуть не впоратися з вимогами та покинути ринок. Водночас великі гравці отримають можливість зміцнити позиції і зайняти частки ринку, які звільнять конкуренти», – вважає Микола Романьок.
Представники галузі наголошують, що додаткове фінансове навантаження, пов’язане з виконанням норм регламенту, ляжуть на кінцевого споживача.
За різними підрахунками, косметика може зрости в ціні – від 25 до 50%. З іншого боку, українці матимуть впевненість, що, сплачуючи більше, вони отримають високоякісну безпечну продукцію з чесною рекламою.
А самим виробникам, які зуміють виконати усі пункти регламенту, відкриються двері до європейських ринків. Адже цей документ зменшує розрив між вимогами сертифікації в Україні та ЄС, що в перспективі дає спрощене і пришвидшене масштабування і збільшення прибутків операторів галузі. Враховуючи, що, за даними аналітиків, світовий ринок косметики до 2030 року зросте до 417,24 мільярдів доларів, українські виробники, які перелаштуються на нові правила, зможуть отримати його частину.
Вікторія Чирва
Image by Steve Jang from Pixabay