2 вересня 2024 року. На початку серпня Уряд України повідомив, що ухвалив рішення дозволити іноземним компаніям та організаціям, які здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва, набувати право на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва об’єктів шляхом заповнення декларації.
Олена Штогрин, керуючий партнер Dictio Law Firm, член Ради директорів КБУ, підготувала огляд нововведень на запит КБУ.
Зміни, затверджені постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 09 серпня 2024 року No 925 та внесені постановою КМУ від 13 березня 2022 року No 314 та стосуються
- об’єкти: із середнім (СС2) та значним (СС3) класами наслідків. Відповідна норма діятиме на час дії воєнного стану.
- закон.
- суб’єкти: нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють діяльність на території України виключно через постійні представництва. Строк дії норми – на час дії воєнного стану.
Суб’єкт господарювання може подати декларацію в електронному вигляді — через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, через мобільний додаток «Дія» або в паперовому вигляді — у центрі надання адміністративних послуг (з подальшою передачею до органів ліцензування через Портал Дія).
Також Постановою передбачено перелік відомостей, які юридична особа має внести до декларації для провадження господарської діяльності у сфері будівництва для її успішного оформлення:
- Відомості про нерезидента:
- країна походження, організаційно-правова форма, повне та скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) керівника нерезидента або його уповноваженого представника;
- відомості про взяття нерезидента на облік у територіальних органах Державної податкової служби як платника податку на прибуток підприємств (податковий номер нерезидента, дата реєстрації платником податку, найменування та ідентифікаційний код територіального органу державної податкової служби, в якому зареєстровано нерезидента);
- відомості про взяття на облік постійного представництва нерезидента в територіальних органах державної податкової служби (код згідно з ЄДРПОУ, дата реєстрації постійного представництва як платника податку, дата реєстрації платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, найменування та ідентифікаційний код територіального органу державної податкової служби, в якому зареєстровано постійне представництво).
- відомості про фактичну адресу (адреси) постійного представництва зовнішньоекономічної діяльності нерезидента.
- Найменування виду зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюється постійним представництвом нерезидента, або відомості про внесення змін до ліцензії чи раніше поданої декларації.
- Назва дозволу (дозволів), що підлягають заміні або доповненню декларацією.
Примітка про те, що нерезидент, який здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, ознайомлений з вимогами законодавства, що встановлює вичерпний перелік вимог до провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, та зобов’язується їх дотримуватися.
Проект документа розробило Міністерство економіки України. Передумовою такого рішення стала необхідність реалізації проектів, запланованих відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про продовження кредиту допомоги в розмірі втоми, від 09 вересня 2015 року (ратифікована Законом України від 03 лютого 2016 року No 977-VIII).
Відповідно до статті 1 цієї Угоди Уряд Республіки Польща надає Уряду Республіки Польща кредит для фінансування проектів з розвитку прикордонної дорожньої інфраструктури, облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та інших проектів, що підлягають узгодженню та фінансуванню за окремими договорами між експортерами з Польщі та юридичними особами — резидентами України.
Угода передбачає, що договори укладаються з юридичними особами, які мають зареєстровані офіси в Республіці Польща, тому лише резиденти Республіки Польща через своє постійне представництво в Україні мають право брати участь у процедурах закупівель та виконувати будівельні роботи за цими проектами. Вартість товарів, робіт і послуг польського походження може становити не менше 60% від загальної вартості договору. Кредит використовується для фінансування 100% вартості контрактів на поставку товарів, робіт та послуг з Республіки Польща до України.
Така співпраця є досить поширеною практикою в європейських країнах, а умови та положення експортних контрактів встановлюються, які також повинні відповідати керівним принципам ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) та положенням Угоди ОЕСР.
Таким чином, іноземні будівельні компанії (у тому числі польського походження) повинні були отримати право на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва (якщо вони не отримали його раніше) для реалізації проектів в Україні.
Ще у березні 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив дві постанови, які заклали початок реформі системи державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому були скасовані нормативні акти, що регулюють ліцензування у сфері будівництва, що заблокувало процедуру отримання будівельних ліцензій на території країни (незалежно від того, чи є компанія українською юридичною особою чи нерезидентом).
До реформ іноземні компанії, які працювали через постійні представництва, мали право отримувати ліцензії на будівництво, як і українські компанії.
Згодом, з початком широкомасштабної війни в Україні, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 13 березня 2022 року No 314, яка спростила процедуру та дала можливість українським юридичним особам отримати право на провадження будівельної діяльності шляхом безоплатного подання до органу ліцензування декларації про здійснення господарської діяльності без необхідності отримання ліцензії на будівництво на період дії воєнного стану.
Водночас невизначеною залишалася можливість отримання такого права іноземними компаніями, які здійснюють свою діяльність через свої постійні представництва в Україні
Окрім польсько-українського міжурядового проекту, який допоміг привернути увагу до цієї проблеми та прискорив її вирішення, такі зміни мають на меті покращити інвестиційний клімат України.
Чітка законодавча база дозволить професійним іноземним будівельним компаніям заходити на ринок (що було неможливо після березня 2020 року), відкривати свої постійні представництва, інвестувати свої кошти та експертизу в Україну, брати участь у проєктах відбудови України.
Chebotarov Serhii
Голова Комітету ПУГП з питань Будівництва
chebotarovserhii@gmail.com
Photo by Glenov Brankovic on Unsplash