17 липня 2024 року. Верховна Рада ухвалила закон №4201, яким скасовується сезонне переведення годинників. Цієї осені Україна востаннє перейде на зимовий час, після чого залишиться на ньому постійно.
Автор законопроекту – спікер парламенту Руслан Стефанчук, який плекає цю ідею вже кілька років. На його думку, переведення на зимовий час – UTC+2, який ще називають «київським», є природним для України. Крім того, перед ухваленням законопроекту було отримано висновки енергетиків та економістів, і ніхто з них не довів економічної ефективності від переведення з зимового часу на літній і навпаки.
«Парламент ухвалив дуже правильне і слушне рішення: в Україні відтепер буде єдиний київський час, що повністю відповідає директиві Європейського парламенту, і ми будемо рухатися за цим часом…
Зараз ми живемо півроку за українським часом, півроку – за московським часом… Відтепер наш час ніколи не буде перетинатися» – підкреслив спікер.
Ще один аргумент, який наводять прихильники закону, зокрема, заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук – що після ухваленого рішення не буде збоїв у біоритмах людей та домашньої худоби та необхідності звикати до зміни часу.
Як відомо, практика переведення годинника на літній та зимовий час поширилася в Європі після Першої світової війни з метою заощадження електроенергії. Влітку переведення годинників дозволяло довше використовувати денне світло. Згодом ця потреба зникла, але у 1970-х роках, під час нафтової кризи, знову стала актуальною. Україна почала переводити годинник у 1981 році: у березні переходили на літній час, а в жовтні – на зимовий.
У 2019 року ЄС скасував обов’язкове переведення часу, хоча більшість країн Європи продовжують це робити. У 2011 році Росія та Україна намагалися перейти на постійний літній час, але Україна швидко відмовилася від цієї ініціативи.
Попри ухвалення закону, в українських наукових колах немає єдиної думки, чи потрібно переводити годинник і на якому часі краще «зупинитися» – зимовому чи літньому. На думку вчених та енергетиків, переведення годинників давно перестало виконувати свою головну функцію – заощадження електроенергії. Також воно також створює незручності для залізничників та авіадиспетчерів через постійні зміни розкладу рейсів. А про негативний вплив переведення годинників на біоритми та здоров’я людей говорила ще колишня міністр охорони здоров’я Уляна Супрун.
Думки українців щодо цього питання також відрізняються. У 2021 році дослідження Research & Branding Group виявило, що 42% схвалювали ідею відмови від переведення годинників. З них 17% пропонували відмовитися від літнього часу, 25% – від зимового, третина опитаних вважала за краще залишити все як є, а 26% не визначились.
Ухвалення закону про остаточне переведення України на зимовий час викликало чимало критичних коментарів. Коментатори нарікають на тому, що ця ініціатива «вкраде» у людей частину світлового дня, адже сонце сходитиме о 3 ранку. В результаті людям влітку доведеться йти на роботу в той час, коли сонце буде у зеніті. А ввечері раніше темнішатиме, що змушуватиме людей вмикати більше електроприладів.
«Дуже нерозумний закон. Тепер влітку сонце буде сходити десь о 3-4 ранку і заходити на годину раніше – десь о 7-8 вечора. Відповідно всій країні доведеться палити більше електроенергії на освітлення. Не дуже ефективно в часи енергетичної кризи. Це постріл в ногу енергоефективності та подарунок путіну» – читаємо у соціальних мережах.
Втім, є й інші думки. Вчені пояснюють, що Україна має значну протяжність території за довжиною, яка становить 17°57′ або приблизно 1,23 години. Це призводить до того, що близько 85% території країни перебуває у другому часовому поясі (UTC+2). Невелика частина Закарпаття розташована в першому часовому поясі, а Луганська, Донецька, а також східні частини Харківської та Запорізької областей належать до третього часового поясу. Таким чином, на більшій частині України діє час другого поясу (UTC+2), який називають київським часом. Проте для деяких регіонів цей час не є природним.
Саме через географічні відмінності різниться ставлення до переведення годинників. Біолог Ольга Маслова звертає увагу, що для більшої частини України літній час на годину випереджає географічний поясний час, тоді як у частині східних областей він збігається з ним. Різниця з середнім сонячним часом варіюється від 19 хвилин на крайньому сході до 1 години 31 хвилини на крайньому заході.
Відповідно, переведення годинників приносить на півроку зручності східним регіонам, але є незручним на основній території України та крайньому заході. Незалежно від обраного соціального часу, крайні східні та західні регіони України зазнаватимуть певних незручностей. Але і запровадження кількох часових поясів на території країни також не є оптимальним рішенням.
«Як компромісне рішення можна пропонувати залишати зимовий (тобто рідний для більшої частини країни) час протягом року, але дозволити і навіть рекомендувати регіонам, що не потрапляють до цієї часової зони, адаптувати розклади для навчання та роботи відповідно до свого астрономічного (за вікном), а не соціального (на годиннику) часу», – вважає Ольга Маслова.