8 травня 2024 року. Національний банк анонсував найбільше від початку повномасштабного вторгнення валютне послаблення. У регуляторі анонсували солідний пакет, який, в тому числі, включає дозвіл бізнесу виводити дивіденди. Як це сприймає бізнес-спільнота та чого очікувати від курсу долара? Пакету лібералізаційних заходів бізнес очікував дуже давно. Обмеження на відтік капіталу, жорсткий валютний контроль, запроваджені після лютого 2022 року, призвели до того, що за два з лишком роки війни українська економіка скоротилася на третину.
Чому регулятор вдався до пом’якшення обмежень саме зараз?
“Метою цих змін є поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння припливу нових інвестицій в країну”, — заявляють у Національному банку. “Ретельний аналіз підтверджує, що зміни не повинні створити додаткових ризиків для макрофінансової стабільності та стабільності валютного ринку”, – заявляють фінансисти.
Голова Національного банку Андрій Пишний у своєму Facebook охарактеризував це як “дуже відчутний крок”, який надасть бізнесу “можливості для виходу на нові ринки або залучення інвестицій”.
“Цей крок, разом з іншими заходами… повинен дозволити українському бізнесу “вдихнути на повні груди” і сприяти залученню приватного капіталу у відновлення економіки”, – написав очільник НБУ.
Які кроки передбачені у новій ініціативі послаблення для бізнесу з боку Національного банку? Насамперед, надання можливості часткової репатріації “нових” дивідендів, тобто дозвіл іноземним інвесторам, які вкладуть кошти в Україну зараз, без перешкод виводити доходи від них, якщо ситуація буде не на їхню користь. Пропонуються пом’якшення обмежень в частині погашення “нових” кредитів. Це означає, що мова йде саме про «нові» дивіденди. Тобто про частину прибутку, отриманого з 1 січня 2024 року.
Нацбанк пропонує зняття обмежень для імпорту послуг, а також оплати лізингу та оренди. І ще один позитивний момент – з’являється можливість погасити відсотки за «старими кредитами». Пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній – роз’яснюють у Нацбанку.
В експертному середовищі оцінки такого кроку майже полярні. Оптимісти вбачають у цих рішеннях спробу рестарту ринку інвестицій та кредитування. Адже, зважаючи на війну, ніхто не захоче інвестувати у країну, якщо не зможе отримати прибуток. Як кажуть, нічого особистого, тільки бізнес. Експерт Андрій Шевчишин не приховує, що бачить у цьому тільки прелюдію для інвестування в Україну. На його думку, спочатку потрібно дозволити іноземним інвесторам зняти або перевести свої кошти з України. “Спочатку потрібно випустити нерезидентів, які довго чекали цього моменту. І лише потім можна буде казати про зворотний рух капіталу та інвестицій в Україну”, — вважає він.
Однак експерт не заперечує, що послаблення вже помітні. Іноземні компанії тримали чималу частину грошей в державних облігаціях. Одразу після оголошення лібералізації їх частка в ОВДП почала падати. З моменту анонсу іноземні компанії вивели з облігацій більш ніж 500 млн грн.
Деякі аналітики вбачають в цьому певні загрози. “По суті, ця лібералізація розблокує частину сірих схем, що може призвести до непродуктивного відтоку капіталу, який вкрай небажаний під час війни. В мирний час подібні заходи вітались би суспільством, але війна накладає певні поведінкові обмеження, іноді істерію, а також залежність рішень про вивіз капіталу від подій на фронті”, — стверджує економіст, колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.
НБУ запевняє, що готовий до усякого розвитку подій. Низку змін вже враховано в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного (43—44 млрд доларів США).
І хоча, за розрахунками регулятора, ці послаблення призведуть до зменшення золотовалютних резервів на 5,5 мільярдів доларів, обсяг цих резервів цього року буде навіть більшим, ніж очікувалося до цього – за прогнозами Нацбанку, він збільшиться з 40,7 млрд дол до 42,3 млрд дол.
І бізнес, і пересічних українців наразі турбує питання, що буде з курсом долара на тлі валютних послаблень? “Звісно, що така лібералізація збільшить потребу НБУ у валютних інтервенціях для підтримки “курсової стабільності”, але Нацбанк, очевидно, до цього готовий”, – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Його підтримує і Віталій Шапран: “Враховуючи, який потенціал потоку валюти до України відкривається після ухвалення в США закону про конфіскацію на користь України російських суверенних активів, фундаментальні чинники для девальвації гривні відсутні”.
Однак повністю виключати девальвацію гривні у жодному разі не можна. Аналітики фінансового ринку вважають, що помірна девальвація скоріше можлива, аніж ні.
“До кінця року курс долара може досягти 41—42 грн, проте основний девальваційний імпульс проявиться ближче до грудня”, — дає прогноз керівник української інвестиційної компанії HUG’S Ерік Найман. Тобто найближчим часом курс якщо й буде коливатись, то з інших причин. Валютні послаблення для бізнесу, переконують фінансові аналітики, тут ні до чого.
Вікторія Чирва
Photo by John McArthur on Unsplash