6 травня 2024 року. Офіс генерального прокурора відзвітував про аудит наявних справ проти підприємців. За його результатами 19% порушених справ було закрито. У ОГП повідомляють про запровадження стандартів прокурорів. Чи сприятиме це зниження тиску на бізнес? Та чому топ-підприємці не вірять у зміни?
На такому аудиті, нагадаємо, наполягав президент після скандалу, який виник в результаті затримання інвестиційного банкіра Ігоря Мазепи. Володимир Зеленський відреагував на вимоги бізнесу: при президенті була створена Рада підприємців, РНБО прийняв рішення, яке передбачало проведення аудиту справ та інші заходи, спрямовані на зниження тиску на бізнес. Зокрема, був введений 3-місячний мораторій на “маскі-шоу” на українських підприємствах.
Через три місяці Офіс генпрокурора оприлюднив результати свого аудиту, про результати якого підприємців урочисто проінформував голова Офісу генерального прокурора Андрій Костін. З’ясувалося, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом. Цей показник сягнув історичного максимуму.
Загалом було виявлено 6471 відкритих справ, які були порушені проти бізнесу, з них 1218 (19%) було закрито, йдеться у звіті Офісу генпрокурора. «Це не фінальний результат, робота з аудиту триває», – каже заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький.
Найбільше справ було порушено Національною поліцією – 64% (4109), Бюро економічної безпеки (БЕБ) – 27% (1757), Державним бюро розслідувань (ДБР) – 5% (344) та Службою безпеки України (СБУ) – 4% (261).
Натомість кількість закритих кримінальних справ щодо господарської діяльності за підсумками минулого року є найнижчою за останні п’ять років. А скарги щодо недобросовісної поведінки державних органів буквально завалюють раду бізнес-омбудсмена. Понад 60% усіх звернень стосуються податкових питань бізнесу.
Що означає закриття порушених проти бізнесу справ для самих підприємців?
На переконання голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, причиною закриття справ може бути суспільний тиск, а не відповідність закону. «Бо якщо справи просто закрили, то, припускаю, що відкривали їх точно не для розслідування злочинів. Як що ви раптом радієте закриттю цих справ, то не варто. Оскільки закрили їх виключно через суспільний тиск. Тож так само їх відкриють знову, коли тиск спаде. Ручне керування правоохоронними інституціями ніколи не є ані сталим, ані ефективним».
Шабунін зазначає, що серед тих 19% справ, про закриття яких звітував Офіс генпрокурора (тобто, 1218 з 6471), лише дві розслідувало безпосередньо Бюро економічної безпеки. Все інше – дрібні справи Нацполіції та інших правоохоронних органів.
Не у захваті від звіту Офісу генпрокурора і учасники платформи «Маніфест 42», які об’єдналися для протидії тиску влади на бізнес. У заяві представники громадського руху зазначають, що минуло три місяці мораторію на «маски-шоу», відтак виник ризик повернення до порушення статті 42 Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність.
“Ставлення тилових силовиків до бізнесу як до корупційної годівниці залишається таким самим, як і до запровадженого Президентом України Володимиром Зеленським мораторію. Виконання указів від 23 і 26 січня 2024 року, спрямованих на захист підприємців в умовах воєнного стану, значною мірою проігноровано”, – наголошується в заяві.
Відтак «Маніфест 42» закликає президента до безстрокової заборони на «маски-шоу» та оголошує організований спротив, який включає партнерство з ветеранськими та антикорупційними організаціями. Бізнесмени, що приєдналися до спротиву, наголошують, що беруть за основу 5 статтю НАТО (напад на одного прирівнюється нападу на всіх) і мають намір залучити всі ресурси українського бізнесу для організованого спротиву «перевертням» у погонах.
Також бізнес вкотре звертається до президента з проханням рекомендувати Офісу генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції, Бюро економічної безпеки, Службі безпеки на постійній основі здійснювати аудит вжитих обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях. Неодмінно інформувати про доцільність їх подальшого застосування і щомісячно звітувати про закриті справи за підсумками аудиту.
Владі і бізнесу можливо побудувати успішну комунікацію, впевнені ініціатори маніфесту. Для цього активно має працювати рада підприємців при Офісу президента.
«Інституційно це має виглядати так: рада доводить владі проблему і пропонує рішення. Це рішення імплементується. На жаль, не завжди так виходить. Але спроба зробити черговий крок для налагодження цього процесу, все ж краще, ніж бездіяльність,- запевняє голова «Маніфесту 42» Сергій Позняк.
Учасники організації переконані, що ефективно спрацює тільки метод відкритого прозорого діалогу. Влада і бізнес повинні бути відверті і чесні один з одним і спільно, публічно показувати проблему з обох боків. На думку підприємців, це можливо, але за умови, що і бізнес, і урядовці, і парламент, і правоохоронці поводитимуться чесно.
Вікторія Чирва
Photo by Campaign Creators on Unsplash