3 січня 2024 року. З 1 січня 2024 року на українському ринку землі настали істотні зміни: віднині землі сільськогосподарського призначення можуть купувати не лише фізичні, а й юридичні особи, себто компанії, банки та територіальні громади. В уряді кажуть, що продаж землі дасть поштовх для розвитку аграрного сектора і залучення інвестицій.
Наприкінці минулого року було багато закликів перенести початок продажу землі юридичним особам на пізніший термін, однак парламент на це не зважив.
Від самого початку незалежності Верховна Рада постійно голосувала за заборону продажу землі. Відтак ухвалений у липні 2021 року закон про вільний обіг земель сільськогосподарського призначення став, по суті, революцією в аграрному секторі.
Закон передбачав, що на першому етапі право купувати землю матимуть винятково фізичні особи і тільки громадяни України. Встановлено й ліміт: максимум землі, який могла купити фізична особа, не перевищував 100 гектарів. Вільний ринок працював усього сім місяців мирного часу. Майже два роки він діє в умовах воєнного часу. І саме через війну низка політиків вважали, що другий етап земельної реформи треба було б відтермінувати бодай на рік.
Фракція партії “Батьківщина” перед новим роком закликала залишити до кінця війни та ще на два роки після перемоги ліміт 100 гектарів в “одні руки” як для фізичних, так і для юридичних осіб. Однак їхні голоси не почули. Тож від початку 2024 року фізичні та юридичні особи здобули право купувати в «одні руки» землі у сто разів більше – 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель.
Що реально означає старт продажу землі юридичним особам? Експерти прогнозують, що мільйони громадян будуть позбавлені можливості скористатися правом на купівлю землі. Чому? Передовсім, що багато людей перебувають або в окупації, або за кордоном, або у ЗСУ. До того ж, значна частина українців змінила фокус, спрямувавши свої зусилля не на розширення аграрного бізнесу, а на всебічну допомогу армії.
Треба враховувати ще один негативний момент: сотні тисяч гектарів земель наразі заміновані і практично не придатні для потреб сільського господарства, тож визначити вартість такого товару дуже важко.
В Україні майже 20% земель непридатні для використання. Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький оприлюднив свій прогноз: “Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва”.
У центрі дослідження продовольства та землекористування Київської школи економіки не зовсім погоджуються з такою думкою. Експерт Олег Нів’євський переконаний, що отримавши землю, новий власник буде зацікавлений у її розмінуванні.
“Звідки будуть кошти – це інше питання. Або самі знаходитимуть можливості, або залучатимуть донорів. Розмінування буде дуже масштабним проектом, на десятки років, тому слід очікувати на державні, донорські, приватні кошти”, – заявив аналітик. На його переконання, відкриття ринку для юридичних осіб, це добра новина. Бо збільшиться коло потенційних покупців. А значить, зростатиме попит і як наслідок – ціна.
“Вийдуть на ринок ті, хто довго чекає – юридичні особи, які бажають отримати землю у власність, щоб мати можливість розвивати тривалі інвестиційні проекти. Це, звичайно, потягне за собою зростання ціни”, – вважає заступник міністра аграрної політики і продовольства Денис Башлик.
Загалом ціна на землю внаслідок продовження реформи вже через два-три роки може подорожчати удвічі, а через 7-8 років узагалі сягне 200%. А це вже близько до показників європейських сусідів, де земля коштує майже 10 тисяч євро за гектар. Наразі ціна гектара в Україні в середньому становить 1-2 тисячі доларів.
Запровадження другого етапу земельної реформи призведе до подальшого зростання цін на землю, за прогнозами експертів. Вже наступного року ціни можуть підвищитися на 20-25%, і ще більший ріст очікується через два роки після того. Крім того, відкриття ринку для юридичних осіб має стимулювати попит на землю, що позитивно вплине на економіку країни. Також подальший розвиток земельної реформи активно рекомендують західні партнери.
Однак не всі аграрії підтримують ідею впровадження другого етапу земельної реформи у час війни. Нині малі фермерські господарства потрапили у скрутне фінансове становище. Згідно з аналізом, 92% фермерів, у яких до 500 гектарів землі, зазнали збитків у минулому сезоні через зростання вартості добрив, насіння та засобів захисту рослин, а також через падіння закупівельних цін на зерно.
Скептикам, які вважали недоцільним розпочинати другий етап земельної реформи, фахівці нагадують, що тіньовий ринок землі існував весь час, і зараз важливо його знову не повернути.
Вікторія Чирва
Photo by Gabriel Jimenez on Unsplash