23 квітня 2024 року. Королівство Данія оголосило про виділення $28,5 млн на закупівлю озброєння та військової техніки для ЗСУ в українських виробників. Відтак Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить зброю українського виробництва для Збройних Сил України в межах проекту ZBROYARI: Manufacturing Freedom. Загалом планують зібрати 10 млрд доларів.
За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина, це рішення надзвичайно важливе і для українського війська, і для української економіки. Адже виробничі спроможності нашого ОПК значно перевищують купівельні спроможності держбюджету.
“Спроможність українського ОПК становить близько $20 млрд. При цьому Україна має лише $6 млрд на закупівлю озброєння. Грубо кажучи, у нас працює лише третина усіх станків, які наявні в країні – бо грошей не вистачає, щоб забезпечити замовленнями решту” – пояснив міністр. На його думку, оптимальний вихід з цієї ситуації – переконати міжнародних партнерів, які готові купувати зброю для українських захисників, робити це в Україні.
Торік українські зброярі трикратно наростили виробництво – до $3 млрд. Чинні спроможності сектору вшестеро більші за бюджет на закупівлю зброї, стверджує Камишін. За низкою позицій Україна готова закривати потреби за рахунок власного виробництва. Йдеться про бронетехніку, всі види безпілотних систем, артилерійські системи. Але на виробництво такого потрібного озброєння катастрофічно бракує грошей.
Ось чому Україна вдалась до переговорів з іноземними партнерами щодо закупівлі за їхній кошт виробів української військової промисловості з подальшим переданням техніки на потреби ЗСУ. Київ переконує партнерів придбати українську зброю на мільярди доларів, адже через нестачу коштів уже у травні частина українських виробників військово-промислового комплексу будуть змушені скорочувати персонал. Практично спроможність українських зброярів звузиться, а це неодмінно позначиться на фронті.
Заступник міністра з питань стратегічної промисловості Сергій Боєв пояснює, які аргументи використовує Мінстратегпром, щоб переконувати партнерів закуповувати українську зброю. «Україна бере участь у найбільшій війні поколінь і стоїть на варті безпеки Європи, і жодна країна вільного світу не виробляє сьогодні достатньо, щоб задовольнити потребу ЗСУ, – нагадує Боєв.
Відтак ключовим аргументом у переговорах з іншими країнами є якість і ціна української зброї, яка вже довела свою ефективність на полі бою. Взамін Україна готова ділитися з партнерами знаннями, необхідними для розвитку їхніх власних оборонних індустрій, напрацюваннями у застосуванні того українського озброєння, яке вони закуповуватимуть для ЗСУ.
Вигода від такої співпраці очевидна, бо дасть можливість заробити й самим країнам-партнерам. Це буде опосередковане фінансування українського ВПК і водночас підтримка індустрій зарубіжних країн, стверджують у профільному міністерстві.
На початку квітня Україна та Велика Британія підписали оборонно-промисловий пакт, який має відкрити шлях для десятків проектів між одними з найбільших оборонних компаній Великої Британії, ЗСУ та українськими компаніями. Вже відомо про контракт із британським ВПК-гігантом BAE Systems на обслуговування гаубиць L119 в Україні. І вже не за кордоном, як раніше, а в Україні.
Київ поки що не розголошує, хто з іноземних партнерів готовий вкладатися в український ВПК. Повідомляють, що кілька домовленостей у процесі переговорів. Найбільш вірогідним союзником розглядають Канаду.
Якщо Україна зможе залучити більше партнерів до механізму прямого фінансування контрактів Міноборони та інших держзамовників з українськими зброярами, це буде революційним рішенням, переконаний Сергій Висоцький, заступник голови оборонної асоціації NAUDI. «Це не лише збільшить кількість зброї та боєприпасів на фронті, а й сприятиме економічній стабільності нашої держави через збільшення податків і робочих місць», – пояснює він.
Очільник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут вважає, що час відкрити експорт для українських виробників озброєння, аби потужності українського ВПК не простоювали.
“Потреби сучасної війни величезні, якщо не безмежні. Коштів у державі вкрай мало. І ті, що є, ми не найкраще використовуємо. Пора відкривати експорт і починати заробляти валюту, завойовувати ринки та йти у спільні виробництва з партнерами. З цієї війни ми маємо вийти з мілітарною економікою, де значний відсоток саме ВПК — як державний, так і приватний”, — підсумував Чмут.
Такої ж думки і генеральний директор ТОВ “Українська бронетехніка” Владислав Бельбас. «Якщо вітчизняний оборонно-промисловий комплекс може виробляти якісну продукцію, а за кордоном її готові купувати, то логічно і необхідно було б продавати українське озброєння, заводячи в країну валюту» – вважає чиновник.
Вікторія Чирва
Photo by Myko Makhlai on Unsplash