27 грудня 2023 року. В Україні жваво обговорюється новий законопроект про мобілізацію. Деякі його норми відверто обурило українське суспільство. Попри те, що проект було внесено Кабінетом міністрів, політична влада намагається перекласти відповідальність за посилення вимог мобілізації на військове керівництво.
Серед основних новацій документу – можливість звільнитись після 36 місяців безперервної служби, зниження призовного віку із 27 до 25 років, запровадження обов’язкової військової підготовки з 18 років. Проект передбачає розсилання повісток електронною поштою, штрафи для ухилянтів, істотні обмеження прав чоловіків, які виїхали з України. Політологи зазначають, що законопроект викликає більше запитань, аніж відповідей і прогнозують бурхливу реакцію суспільства. Вже точно відомо: багато із запропонованих норм будуть не дуже популярними як серед цивільних, так і серед військових.
«Сьогодні почалася дискусія щодо нових правил мобілізації… Буде правильним, щоб такі норми обговорювалися та приймалися не кулуарно, а так, щоб люди розуміли, яке бачення у військового командування, які мотиви у тих чи інших правил та вимог, що пропонують депутати та як вирішуються питання, які вже є у наших воїнів в Силах оборони», – заявив президент Володимир Зеленський.
Однак у провладній фракції «Слуга народу» вже розповсюджують рекомендації, як комунікувати законопроект. Депутатам порадили або відмовчуватись, або переадресовувати всі питання до військових. А це означає, що на військових перекладають повну відповідальність за розробку чутливих мобілізаційних реформ.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який 26 грудня дав свою першу прес-конференцію, нагадав політикам, що військові не мають права законодавчої ініціативи. Для нього було несподіванкою, що на підсумковій прес-конференції Зеленський почав переводити стрілки на військове керівництво, мовляв, воно вимагає мобілізувати додаткові півмільйона українців. Залужний заявляє, що мобілізація – це точно не відповідальність ЗСУ. Йому потрібні люди і зброя, щоб боронити країну, а де це взяти – питання до політичного керівництва. Замкнуте коло, своєрідний глухий кут.
Законопроект збурив український загал, породив безліч міфів і чуток, збільшив у рази ринок корупційних послуг та вдарив по українській економіці. Багато питань у пересічних українців, чому в документі не передбачено звільнення від служби людей, які мають третю групу інвалідності. А до цієї категорії належать громадяни, наприклад, з відсутністю нирки, сечового міхура, одного ока, з паралічем кисті й так далі. Крім того, у проекті скасовується таке поняття, “обмежено придатний до військової служби”. Замість цього пропонується розподіляти чоловіків на придатних та непридатних до служби.
Уряд України пропонує парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі так само, як за ухилення від мобілізації.
До 200 тисяч гривень або тюремний термін від трьох до п’яти років. Такі штрафи і покарання «світять» за ухилення від мобілізації. Після ухвалення змін до закону це покарання може бути застосоване зокрема для громадян, які відмовляються від проходження медичного огляду (ВЛК).
Опозиційна депутатка Ірина Геращенко назвала “антиконституційними та кричущими” норми про обмеження прав громадян, які уникають мобілізації. Зокрема, внесення їх до реєстру боржників. “Очевидно, що тут відкривається простір для зловживань з боку ТЦК, бо за їхнім рішенням до військовозобов’язаних буде застосовано низку обмежень, які можуть перетворити життя українських чоловіків на пекло. Адже мова йде про позасудове позбавлення права розпоряджатися своїм майном і інше, навіть якщо в тебе є хвороби чи інші підстави для відстрочки, але ТЦК їх “не побачив”, – пояснює Геращенко.
Нові правила мобілізації в Україні можуть набути чинності вже на початку весни 2024 року. У другому читанні законопроект може виглядати зовсім інакше, враховуючи нові правки. Таку заяву зробив народний депутат України Олександр Горенюк.
За словами нардепа, голосування у першому читанні, ймовірно, відбудеться 10-12 січня 2024 року. Після цього 2-3 тижні піде на правки та роботу в комітеті. Наприкінці січня за хорошого сценарію буде розгляд у Раді у другому читанні разом з усіма виправленнями.
Ігор Луценко, депутат ВР 8 скликання пропонує свій сценарій активізації мобілізаційних процесів. «Я б зробив так – від кожної фракції по 10% чоловіків на фронт. Вибрати жеребкуванням чи добровільно, байдуже. На півроку всього лише, але не на штабні посади, а в поля. Аеророзвідниками, снайперами, водіями, радіорозвідкою. Щоб показати іншим громадянам, як треба робити. І тоді ніхто не матиме претензій, що голосували і посилали когось на смерть, а самі сиділи в теплі під захистом ППО», – підсумував Луценко.
Українців відверто розгнівало, що чинні депутати ВР можуть і надалі розраховувати на відстрочку. До низки тих, кого не залучатимуть до ЗСУ – працівники й службовці підприємств, установ та організацій Міноборони, СБУ, Національної гвардії, Національної поліції, НАБУ, ДБР тощо. Тоді про які однакові «правила гри» говорить міністр оборони Рустем Умєров, обурюється спільнота.
“До цього часу це питання не дуже гарно було відпрацьовано і всі якось не хотіли його обговорювати або торкатися. І це зробило деякий такий імідж питання, яке дуже складне, незрозуміле і до цього питання наліпили ще багато проблем. Моя мета – вирішити ці проблеми, щоб це було зрозуміло. Тому з цим питання я почав спілкуватися з військовими, що вони бажають, що вони хочуть отримати. Це правила гри, щоб по цим правилам ми грали всі”, – заявив очільник Міноборони.
Низка оглядачів дивуються, що документ подав на розгляд уряд, а не президент, який є Верховним головнокомандувачем. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який формально значиться автором законопроекту, сподівається, що ухвалення документа “створить умови для належного укомплектування бойових підрозділів”, “покращить процес комплектування ЗСУ” та “сприятиме відновленню та розвитку суспільства, що базується на цінностях патріотизму та відданості державі”.
Однак за результатами опитування, проведеного ТСН у соцмережах, новий законопроект про мобілізацію не підтримують більше 80% респондентів. Більшість користувачів соцмереж пишуть, що в разі ухвалення документу прав у ТЦК буде більше, ніж у президента.
Вікторія Чирва
Photo by Marek Studzinski on Unsplash