12 рудня 2023 року. Верховна Рада ухвалила закон про криміналізацію контрабанди. Запровадження кримінальної відповідальності набиратиме чинності поетапно: за контрабанду підакцизних товарів – з 1 січня 2024 року, а контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.
Законопроект, який перебував у статусі невідкладних, чекав на свою появу майже три роки. Наразі його ухвалили, зважаючи на вимогу від Євросоюзу для отримання Україною чергового траншу макрофінансової допомоги у 1,5 млрд євро.
Що передбачає ухвалений документ? Із 1 липня 2024 року запроваджується кримінальна відповідальність за товарну контрабанду вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис грн, а вартістю понад 15,14 млн грн – відповідальність від 850 тис грн штрафу до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна. Для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн – від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, депутати ухвалили редакцію, в яку напередодні були внесені правки, на яких наполягав бізнес. Вони, зокрема, передбачають:
- підняття порогів для товарної контрабанди у 5 разів;
- підняття порогів для підакцизних товарів у 2 рази;
- суттєве обмеження можливих випадків притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями.
В Українській Раді Бізнесу, до складу якої входить 110 асоціацій різних секторів економіки заявляли, що попередня редакція закону несе значні загрози для законослухняного бізнесу, оскільки його положення сформульовані таким чином, що містять великі корупційні ризики, а також становлять загрозу діяльності в першу чергу легального бізнесу та жодним чином не сприяють вирішенню проблеми тіньового імпорту.
«Найгарячішими для бізнесу є кілька наступних аспектів. Так, поріг відповідальності за митні правопорушення — 147 тис. несплачених платежів — необґрунтовано низький. Для порівняння, відповідальність за ухилення від сплати податків настає за умови несплати близько 3 млн грн. А проект закону передбачає надто широкий діапазон у виборі покарання (відносно невеликий штраф 17 тис. грн або позбавлення волі на тривалий термін до 11 років). Це несе за собою численні корупційні ризики», — вказує бізнес-спільнота.
Практично увесь бізнес сходиться на тому, що розпочинати треба з криміналізації підакцизних товарів. Це саме те, що цікавить Європейський Союз. Тим паче, що незаконне виробництво такої продукції вже саме собою кримінально каране діяння.
«І це справді організована злочинність, сюди втягнуто великі групи людей. Почніть із цього на першому етапі. Плюс необхідно збільшити спроможність митниці. Бо якщо ми криміналізуємо товарну контрабанду, а при цьому митниця не буде її виявляти і розслідувати, це означає, що на митних постах і пунктах пропуску сидітимуть правоохоронці», – стверджує представниця Громадської ради при Держмитслужбі Тетяна Острікова.
Вона наголосила, що законопроект не відповідає вказівкам Звіту Європейської комісії щодо України в рамках пакету розширення ЄС, де йдеться про необхідність криміналізації великомасштабної контрабанди та розвитку адміністративних можливостей митних органів для його впровадження.
Не секрет, переконують аналітики, що наразі суди масово закривають «контрабандні» справи. Митні органи не можуть задокументувати та довести обставини вчиненого злочину. Відтак це майже революційне рішення – зробити контрабанду кримінальним злочином, як це зробили в низці країн Євросоюзу. Тоді має надійти більше надходжень від митниці та припиняться «схеми незаконного переміщення товарів».
Контрабанда в європейських країнах дійсно криміналізована, проте це не спрацює для українських реалій. «Ні митниця, ні суди не мають спроможності покарати порушників. Справи в судах часто спливають за строками давності», – пояснює виконавча директорка Інституту економічних досліджень Оксана Кузяків. «Для бізнесу криміналізація – це просто заплатити штраф», – додає вона.
Низка законодавців вважають, що законопроект може вдарити по чесних бізнесменах, тоді як «королі контрабанди» зможуть відкупитися. Ще кілька років тому визначено топ десятку таких королів. Одеські, закарпатські, буковинські, львівські «королі» продовжують обкрадати державну казну. Нещодавно НАБУ затримало одеського «короля контрабанди» Вадима Альперіна, який пізніше похизувався у Фейсбуці, що сам прийшов до САП. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомляла про підозру семи посадовим особам митниці та ексчиновнику фіскальної служби, які є спільниками Альперина в контрабандних схемах. Їм інкримінували махінації з розмитненням товарів, що імпортують в Україну, та які завдали збитків державі на понад 77,7 млн грн.
Однак Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням одеського бізнесмена Вадима Альперіна та інших у зловживаннях на митниці, а також створенні бізнесменом злочинної організації. Відтак у бізнес-спільноти виникає законне питання: закон буде діяти однаково для всіх чи вибірково?
Вікторія Чирва
Image by Klaus Hausmann from Pixabay